У середу, 4 лютого, відбулася зустріч відомого українського журналіста і блогера Віталія Портникова з українською діаспорою в Університеті Берклі. Його виступи завжди актуальні, обґрунтовані, виважені й водночас емоційні – вони, мов магніт, притягують слухачів, спонукають до переосмислення себе, світу та подій, що відбуваються довкола. Цього разу в аудиторії зібралося понад 60 університетських викладачів, студентів і запрошених гостей.
Віталій Портников розпочав свій виступ із нагадування про те, що саме тут, у Берклі – одному з найпрестижніших публічних університетів США, – у травні 1969 року відбувся масштабний протест проти війни у В’єтнамі. Тоді він переріс у криваві зіткнення з силами правопорядку та став знаковою подією, що засвідчила продовження протестного руху в США. У 1970 році американці протестували вже проти введення військ у Камбоджу. Наслідки цих протестів виявилися трагічними – не лише для самих протестувальників, а й для народів тих країн. Позбавлені американської підтримки, В’єтнам і Камбоджа стали комуністичними тоталітарними державами. Результатом стало небажання США брати на себе відповідальність за свободу і демократію у світі.
Підписання угоди між Північним В’єтнамом і США та виведення американських військ означали поразку США – для американців радше теоретичну, а для населення Південного В’єтнаму – практичну. Тисячі людей були вбиті або загнані в концтабори, мільйони вигнані із Сайгона, а саме місто перейменовано на Хошимін. Подібні, але ще страшніші події відбувалися й у Камбоджі: зруйновані міста, загибель майже половини населення, депортація міських жителів у концтабори.
У подальшому виступі Віталій Портников запропонував власне обґрунтоване трактування сучасних реалій, оцінку минулого та бачення майбутнього.
Ми не можемо відтворити виступ повністю, однак подаємо його ключові ідеї й твердження:
- Сполучені Штати перетворилися на «політичного ліліпута», а комуністичні режими, усвідомивши свою безкарність і використовуючи протестні рухи, почали поширювати вплив на нові країни та континенти.
- Війна стала політикою і формою диктатури для всіх комуністичних тоталітарних режимів.
- Приватна власність сама по собі не є демократією і свободою, а може слугувати гарантією виживання тиранічних режимів.
- Радянський Союз програв холодну війну і розпався через планову економіку – у цьому американцям, по суті, пощастило.
- Китайський комунізм, запровадивши ринкову економіку, зміцнився й став другою економічною силою у світі; його приклад наслідувала й зруйнована російська економіка. Китай активно вкидає фінансові ресурси в різні країни, посилюючи там свій вплив.
- Сьогодні Україна перебуває в ситуації, подібній до становища Південного В’єтнаму, з тією різницею, що на її території немає американських військ.
- росія адаптувалася до умов війни та продовжує нарощувати військовий потенціал, попри санкції й скорочення доходів від продажу газу та нафти.
- З «файлів Епштейна» видно, що росія створила розгалужену мережу впливу та підтримки правих сил не лише на Заході, а й у всьому світі.
- Попри надання Україні допомоги, у США з 2014 року фактично зберігається абсолютна двопартійна солідарність щодо неучасті у війні.
- Поразка України стане поразкою США в геополітичному вимірі, призведе до зміщення центру світової політики в бік Москви й Пекіна, викличе страх у європейських виборців і сприятиме успіху сил, готових домовлятися з авторитарними режимами, що фактично поховає європейський проєкт і європейську демократію.
- Поразка людей, які не хочуть здаватися тиранії, завжди є спільною поразкою з катастрофічними наслідками для всіх, хто не зміг захистити демократію в окремій країні чи регіоні.
- Американський ізоляціонізм нікого і ні від чого не вберіг. Не можна уникати втручання в історію, якщо не готовий прийняти її виклик. Українці цей виклик прийняли, адже не мають вибору між існуванням держави і знищенням народу. Американці ж часто кажуть: «Ми не готові ризикувати життям, якщо цього не розуміємо». Сучасна американська влада фактично пропонує Україні віддати свої території росії – так само, як колись Франція і Британія пропонували віддати Судети нацистській Німеччині. Історія вже знає, чим це закінчилося – світовою війною, яка може повторитися й сьогодні.
- Наслідки такої війни можуть бути значно страшнішими через наявність ядерної зброї, хоча науково-технічний прогрес, який у воєнний час прискорюється, може змінити її характер, масштаби та географію.
Виступ Віталія Портникова у багатьох присутніх викликав відчуття глибокої тривоги за майбутнє України, яка нині перебуває в найтяжчій ситуації – на перехресті світової долі.
Основна частина виступу тривала близько 20 хвилин, а сесія запитань і відповідей – майже годину. Особливо емоційним було запитання 18-річного українця з Енергодара про долю Запорізької АЕС. Невтішна відповідь пана Портникова глибоко його зворушила. Загалом пролунало багато актуальних і змістовних запитань – про війну в Україні, корупцію, діяльність українського уряду і президента, допомогу США, поведінку сучасних американських політиків, перспективи майбутнього миру, долю анексованих територій, виклики в журналістиці та роль української діаспори в США.
Зустріч завершилася тривалими оплесками й щирими словами подяки за відверту та глибоку розмову. Інтелект і магнетизм Віталія Портникова, які збирають мільйонні аудиторії в мережі, зачарували й університетську аудиторію світового рівня. Присутні розходилися з відчуттям глибокої тривоги, але водночас – із крихкою, проте щирою надією в серці.
Фото: Тетяна Редько
Автор: Мирослав Ґрех
