115 років тому народився Мирослав Григоріїв (1911–2000) – український художник, графік, ілюстратор, журналіст, перекладач і видавець, відомий у Чехії та США, а також громадський діяч і автор обкладинки першого україномовного видання антиутопії Джорджа Орвелла «Колгосп тварин» (1947).
Про це повідомляє Музей української діаспори.
Мирослав Григоріїв народився 26 квітня (9 травня) 1911 року в Кам’янці-Подільському в інтелігентній українській родині. Його батько Никифор Григоріїв мав репутацію переконаного націоналіста: підставою для обшуку в їхньому домі став донос про «страшний сепаратизм», оскільки в оселі замість ікон висіли портрети українських письменників, а маленький Мирослав розмовляв українською мовою.
У дитинстві він став свідком подій Української революції 1917–1921 років. Його батько був членом Української Центральної Ради та обіймав урядові посади, а згодом став одним із лідерів української еміграції. У 1920 році родина емігрувала до Чехословаччини, де продовжила активну громадсько-політичну та культурну діяльність.
Освіту Григоріїв здобував у чеській та українській гімназіях поблизу Праги, де долучився до пластунського руху. У 1926 році став членом скаутської організації та отримав псевдонім «Маріквіта» («Mariquita» – «Сонечко»), який згодом став його основним творчим іменем. Уже в юності він співзаснував українські дитячі часописи «Смолоскип» і «Ранок».
У 1930 році вступив до Комерційного коледжу в Празі, де вивчав кілька мов. Паралельно досліджував суспільно-політичні процеси та згодом обрав журналістику як професію. З 1931 року працював кореспондентом українських і європейських видань, зокрема «Життя і знання», «Нова Україна», «Українська кореспонденція», а також співпрацював із чехословацьким агентством «Центропрес».
У 1933 році під час журналістського розслідування його заарештували в Ужгороді за звинуваченням у нацистській пропаганді, однак згодом звинувачення було знято. Після цього він працював у чеському скаутському середовищі як редактор і ілюстратор, а також заснував часопис «Українкор», який інформував Європу про життя української спільноти.
У 1930-х роках Григоріїв також проявив себе як художник і організатор культурних подій: переміг у конкурсі плакатів для держрадіо Чехословаччини та здобув призове місце на міжнародному конкурсі ілюстраторів у Кракові. Паралельно він писав наукові праці про пропаганду в радянській і комуністичній пресі.
Під час Другої світової війни зазнав переслідувань з боку нацистів через антинацистську позицію. У 1941 році був заарештований, але зумів уникнути виконання примусової роботи в німецькому Міністерстві пропаганди. У цей період продовжував працювати як художник і навіть створював декорації та костюми для вистави «Гамлет» Львівського оперного театру.
Після війни опинився в таборах для переміщених осіб у Німеччині, де організовував гуманітарну допомогу та евакуацію біженців. Його знову заарештували – цього разу американська адміністрація передала його радянській стороні, але йому вдалося втекти. Згодом він організував нелегальний табір, врятувавши близько 6 тисяч людей.
У післявоєнний період Григоріїв активно займався видавничою діяльністю: ілюстрував українські книги, створював обкладинки, зокрема для «Колгоспу тварин» Джорджа Орвелла (1947), а також працював над популяризацією української літератури англійською мовою.
У 1947 році переїхав до США, де продовжив творчу і громадську діяльність. Працював у дитячих журналах, рекламних компаніях, приєднався до скаутського руху. Був активним учасником українського діаспорного життя, виступав на форумах і займався популяризацією України через медіа.
У 1954 році увійшов до правління Українського технічного інституту в Нью-Йорку, де викладав теорію реклами. З 1955 року працював в Українській службі «Голосу Америки» як перекладач, редактор, сценарист і керівник молодіжних програм.
У 1958–1967 роках працював художником у військовому міністерстві США, а також співпрацював із газетами «Washington Post» і «Washington Star». Його діяльність охоплювала також наукову роботу та співпрацю з українськими науковими установами.
Мирослав Григоріїв залишив значну художню спадщину: ілюстрації до книг, картини, портрети, театральні афіші та екслібриси. Його творчість отримала високу оцінку – зокрема, «Washington Post» порівнювала його з відомим ілюстратором Альбертом Гіршфельдом.
Митець помер 7 червня 2000 року в Сільвер-Спрінґ (штат Меріленд, США). Він прожив життя, сповнене творчості, громадської діяльності та боротьби за українську ідентичність, залишивши після себе вагомий культурний спадок.
Фото: 100krokiv.info
Автор: Данило Пєвчев