Коли Україна наближається до третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії, обговорення продовжують зосереджуватися на впливі війни на людські життя, інфраструктуру та глобальну безпеку. Однак часто ігнорується ще одна важлива проблема — екологічне знищення, спричинене війною.
Цьогорічна конференція Гарвардського Українського науково-дослідного інституту (HURI) під назвою «Ландшафти війни, ландшафти перемоги: Змінюване довкілля України» була спрямована на те, щоб висвітлити цю проблему та показати, як українці не лише захищають свою землю, а й формують її майбутнє.
Докторка Емілі Ченнелл-Джастіс, директорка Програми сучасної України імені Темерті при HURI, пояснила, чому саме ця тема була обрана цього року, зазначивши, що одні з найважливіших глобальних дискусій про екологічні проблеми зараз ведуться саме через війну.
«Як би це не було парадоксально, але деякі з найважливіших розмов про екологічні проблеми у світі відбуваються саме зараз у зв’язку з повномасштабною війною в Україні та її впливом на екосистеми», — сказала вона.
Вона підкреслила, що мета конференції полягала не лише в аналізі завданої шкоди, а й у визнанні зусиль українців та їхніх союзників у відновленні країни та досягненні справедливості.
«Я хотіла, щоб цьогорічна конференція відобразила значний внесок, який роблять українці та їхні прихильники — не лише для відновлення соціального середовища України, щоб українці могли жити в безпеці, а й для притягнення російських винуватців до відповідальності за цю екологічну шкоду».
Екологічний фронт війни Росії
Екологічна шкода стала ключовою складовою у розумінні війни Росії проти України. Це знищення можна розглядати у двох аспектах: прямий вплив на природу та ширший вплив на середовище, де живуть люди.
Одним із найжахливіших прикладів екологічного спустошення є підрив Каховської дамби, який широко вважається актом екоциду — свідомого знищення довкілля з боку Росії. 6 червня 2023 року російські війська підірвали Каховську гідроелектростанцію, внаслідок чого мільярди галонів води хлинули на південь України, спричинивши масштабні повені. Українські посадовці звинувачують російських військових у цьому нападі, який стер з лиця землі цілі населені пункти, знищив сільськогосподарські угіддя та навіть загрожував системі охолодження Запорізької атомної електростанції. Довгострокові наслідки катастрофічні: отруєні річки, покинуті поля, що перетворюються на пустелі, та різке падіння експорту продовольства з України.
Російські військові дії також забруднили водні ресурси України, а їхня попередня окупація Чорнобильської зони призвела до підйому радіоактивних матеріалів, створюючи додаткові загрози для всього європейського континенту. Останнім часом, 14 лютого 2025 року, російський ударний дрон атакував захисний саркофаг Чорнобильської АЕС, що є ще одним проявом ядерного тероризму з боку Росії, спрямованого на залякування Заходу.
Окрім природного довкілля, докторка Ченнелл-Джастіс звернула увагу на вплив війни на соціальне середовище України — місця, де люди живуть, працюють і створюють спільноти.
«Якщо розглядати війну з цієї точки зору, її екологічні наслідки впливають на всіх, хто живе в Україні», — зазначила вона.
Боротьба України за справедливість
Конференція підкреслила, що Україна не просто страждає від екологічного знищення — вона веде боротьбу, домагаючись справедливості та відповідальності винних. Українські активісти, правозахисники та екологічні дослідники документують завдану шкоду, домагаються міжнародного визнання дій Росії як екоциду та розробляють розумніші стратегії для відновлення країни.
Докторка Ченнелл-Джастіс наголосила на важливості усвідомлення того, що Росія цілеспрямовано атакує довкілля України як частину своєї воєнної стратегії.
«Я сподіваюся, що учасники конференції підуть звідси з глибшим розумінням того, як Росія використовує довкілля як зброю та як українці очолюють боротьбу за справедливість і відповідальність», — сказала вона.
Поєднання різних дисциплін
Попри свою важливість, екологічні наслідки війни рідко обговорюються в рамках українознавчих студій. Ченнелл-Джастіс зізналася, що до організації конференції вона сама не була експерткою в цій галузі, що лише підсилило її бажання привернути до неї увагу.
«Особливо для аудиторії HURI ця тема є дуже мало дослідженою», — зазначила вона, додавши, що інновації, які розробляються у відповідь на ці екологічні виклики, є вражаючими.
Вона пояснила, що для розуміння екологічного впливу війни необхідний міждисциплінарний підхід.
«Перетин екологічних тем із гуманітарними науками, міжнародними відносинами та іншими дисциплінами допомагає нам усвідомити, що ці сфери не можна розглядати окремо», — сказала вона.
Політичне майбутнє України
Під час конференції також порушувалося питання політичного майбутнього України. Деякі критики вважають, що відкладення виборів через війну свідчить про послаблення демократичних принципів у країні. Однак Ченнелл-Джастіс наголосила, що демократія — це не лише вибори.
«Легко вказати на те, що вибори в Україні не відбулися за графіком, і сказати, що це погано для демократії», — зазначила вона. — «Але складніше побачити, що всередині України відбувається на підтримку демократичних інститутів — це судові реформи, антикорупційні розслідування та громадський активізм, який охоплює широкий спектр груп, що відстоюють свої права».
Вона підкреслила, що ці зусилля є не менш важливими, ніж виборчий процес, особливо з огляду на постійні загрози для суверенітету України.
Розширення поза межі академічного середовища
Одним із ключових досягнень цьогорічної конференції стала її здатність залучити людей поза межами академічного середовища.
«Нам пощастило мати серед учасників представників українсько-американської спільноти Нової Англії», — сказала Ченнелл-Джастіс.
Вона наголосила на важливості того, щоб академічні дискусії були доступними для ширшої аудиторії, включно з представниками української діаспори.
«Чудово, коли наша аудиторія складається не лише з науковців і студентів», — зауважила вона. — «Ми представляємо лише одну частину присутності України в США, тому чим більше ми зможемо зробити академічні програми доступними за межами університетів, тим краще».
З огляду на зростання української діаспори в США, Ченнелл-Джастіс висловила сподівання, що академічні установи зміцнюватимуть зв’язки з цими громадами.
«Формування таких відносин буде критично важливим для підтримки довгострокової участі у боротьбі України за суверенітет, демократію та екологічну справедливість», — підсумувала вона.
Автор: Девід Кириченко