Росія vs. правда: як кремлівська пропаганда змінює міжнародний порядок?

Як відомо, у сучасному світі пропаганда стала не лише засобом комунікації, а й надзвичайно потужною та ефективною зброєю. І Росія вже дуже багато років вливаючи щороку мільярди нафто- та газодоларів активно використовує власну пропаганду як інструмент гібридної війни, намагаючись маніпулювати суспільною думкою у цілому світі, впливати на політичні процеси та послаблювати демократичні країни зсередини.

Дезінформаційні кампанії, розгорнуті Кремлем, охоплюють широкий спектр методів – від фейкових новин і пропагандистських сюжетів на державних телеканалах до складних операцій у соціальних мережах, спрямованих на розкол суспільств.

Особливо небезпечним є те, що російська пропаганда не лише спотворює факти, а й змінює сприйняття реальності мільйонів людей. Вона виправдовує агресивні дії Москви, створює образ “зовнішнього ворога” та посилює розбіжності між державами. Від втручання в референдуми та вибори до підтримки радикальних рухів – Кремль використовує всі можливі засоби, щоб підірвати демократичні інститути та посіяти хаос у світовій політиці.

Ми спробуємо більш детально проаналізувати методи та інструменти російської пропаганди, її вплив на міжнародні відносини та демократію, а також шляхи протидії інформаційним загрозам. Розуміння цієї проблеми є критично важливим для всіх демократичних суспільств, адже у війні за правду байдужість – це вже поразка.

Тож, для початку констатуємо, що у XXI столітті війни ведуться не лише на полі бою, а й в інформаційному просторі. І яскравим прикладом є російсько-українська війна, яка триває вже понад десятиліття.

Росія перетворила пропаганду на стратегічний інструмент впливу, використовуючи її для маніпуляції громадською думкою, підриву довіри до демократичних інститутів та розпалювання внутрішніх конфліктів у різних країнах. Фальшиві новини, ботоферми, контрольовані медіа та кібератаки стали частиною глобальної інформаційної війни, яку Кремль веде проти Заходу.

Російська пропаганда не просто поширює брехню – вона створює альтернативну реальність, в якій агресор виглядає жертвою, а жертва – загрозою. Через соціальні мережі, телевізійні канали та міжнародних політичних союзників офіційний Кремль поширює вигідні їй наративи, підриваючи єдність демократичних країн та виправдовуючи власні злочини.

То які ж методи та інструменти використовує російська пропаганда?

У першу чергу це: соціальні мережі та фейкові новини, телеканали та онлайн-ЗМІ, а також вплив на політиків, політичні партії та громадську думку.

Російська пропаганда використовує широкий спектр методів і інструментів для маніпулювання інформацією та впливу на міжнародні відносини. Вона базується на технологіях масового впливу, що включають дезінформацію, фальсифікацію фактів, маніпуляцію громадською думкою та створення спотворених наративів, що вигідні Кремлю.

Соціальні мережі та фейкові новини

Одним з найпотужніших інструментів, які Росія використовує для маніпуляції інформацією, є соціальні мережі. Платформи на зразок Facebook, Twitter, Telegram, TikToK та Instagram стали основними майданчиками для поширення дезінформації, створення фейкових новин і підбурювання до політичних протестів. Ці платформи мають мільйони або навіть мільярди активних користувачів, що дозволяє дистрибуторам пропаганди та фейкових новин швидко досягати величезних аудиторій. І Росія використовує дуже активно ці платформи для досягнення одразу кількох цілей.

• Маніпулювання громадською думкою: російські акаунти, включаючи автоматизовані боти, активно поширюють інформацію, що підриває довіру до демократичних інститутів, а також зміщує політичний дискурс у напрямку, вигідному Кремлю. І прикладів тут можна знайти безліч – чого вартує лише дезінформація у країнах ЄС (Німеччина, Франція, Чехія, Угорщина, Словаччина, Італія та ін.)
• Створення спотворених наративів: Як показують звіти Європейської служби зовнішніх справ (EEAS), Росія часто маніпулює питаннями національної безпеки та імміграції, створюючи наративи про «кризу в Європі», «загрозу ісламського тероризму» та «неспроможність ЄС». Ці теми активно підтримували проросійські акаунти в соціальних мережах, щоб створити негативний імідж Європейського Союзу.
• Поширення фейкових новин: одним із прикладів є кампанія, яка супроводжувала брексіт у Великобританії. Тоді російські акаунти активно підтримували групи, які виступали за вихід Великої Британії з ЄС, одночасно поширюючи фейкові новини про економічні переваги виходу з Євросоюзу, а також створюючи ілюзію, що ЄС є «неефективним» і «недружнім» до Британії.

Телеканали та онлайн-ЗМІ

Телеканали та онлайн-ЗМІ, які знаходяться під контролем Кремля, є ще одним дуже важливим інструментом пропаганди. Підконтрольні офіційному Кремлю телеканали на зразок RT (Russia Today), Sputnik, Russia 24 активно поширюють пропагандистські матеріали не лише в Росії, а й на міжнародній арені.

• Формування наративів через телевізійні канали. Згідно з дослідженням Європейської комісії від 2018 року, телеканали RT і Sputnik мають стратегічну мету: спотворювати реальність, поширювати наративи, які підтримують проросійські інтереси, і підривати довіру до західних демократій. Вони часто транслюють матеріали, які мінімізують загрози, пов’язані з агресією Росії, а також намагаються дискредитувати лідерів західних країн.
• Дезінформація через міжнародні новини: наприклад, RT активно висвітлював питання, пов’язані з міжнародними конфліктами, такими як війна в Сирії або “напруженість” між Росією та Україною. Часто вони роблять акцент на «виключно внутрішньому характері» конфлікту, що дає змогу Кремлю просувати наративи про те, що Захід несправедливо втручається у внутрішні справи Росії.

Вплив на політиків та громадську думку

Крім того, що Росія активно маніпулює через медіа та соціальні мережі, Кремль також використовує політичний лобізм і фінансування, щоб формувати політичну картину в інших країнах, впливаючи на окремих політиків та партії.

• Фінансування політичних партій і кандидатів: Численні міжнародні звіти свідчать, що Росія прагне сприяти вибору політиків, які ставляться лояльно до Кремля або виступають за розрив або ослаблення зв’язків своїх країн із Європейським Союзом або НАТО. Так, у випадку з Великою Британією і Францією, російські агенти намагалися впливати на політичні процеси через фінансування, лобістські кампанії та сприяння політичним партіям, які виступали за проросійські позиції.
• Агенти впливу: У кількох країнах ЄС, включаючи лідерів євроблоку – Францію та Німеччину, Росія постійно намагається створювати агентів впливу серед місцевих політиків та чиновників, підтримуючи їх фінансово або через інші засоби. Це дозволяє Кремлю підсилювати свою політичну вагу та маніпулювати внутрішньою політикою цих країн, створюючи умови для своїх стратегічних цілей.

Щодо питання безпосереднього впливу російської пропаганди на політику та міжнародні відносини, то сьогодні ні для кого не є секретом, що російська пропаганда має значний вплив на політику різних країн, формуючи не тільки громадську думку, а й визначаючи хід міжнародних відносин.

Використовуючи інструменти дезінформації, Кремль активно маніпулює політичними процесами, зокрема виборами, а також намагається послабити або навіть розколоти політичні союзи на міжнародній арені. Тож, давайте ближче розглянемо основні напрямки впливу російської пропаганди на політику і міжнародні відносини, зокрема в контексті впливу на вибори, відносини між державами та міжнародні організації.

Вибори: втручання в політичні процеси

Одним із найяскравіших прикладів впливу російської пропаганди на політику є її активне втручання у вибори в різних країнах. Росія використовує дезінформаційні кампанії, щоб посіяти сумніви щодо демократичних процесів, зменшити довіру до виборчих систем і маніпулювати результатами голосування. Також Росія активно намагалася вплинути на результати через кібератаки, поширення фейкових новин та маніпулювання громадською думкою.

• Вибори в Британії (референдум щодо Brexit, 2016 рік): Росія активно втручалася у кампанію щодо референдуму про вихід Великобританії з Європейського Союзу, що відбувся в 2016 році. Так, опитування громадської думки, проведене у 2020 році, показало, що 49% британців вважає, що Росія втручалася в референдум щодо Brexit. Згідно з іншими дослідженнями російські акаунти у соціальних мережах активно підтримували групи, які закликали до виходу з ЄС, одночасно поширюючи фейкові новини. Також відомо, що російське втручання в британську політику є поширеним явищем, адже Росія розглядає Велику Британію як одну зі своїх головних цілей для свого впливу.
• Втручання у вибори в Молдові (2016 рік). Росія також активно втручалася у вибори в Молдові, підтримуючи проросійського кандидата Ігоря Додона. Через соціальні мережі та пропагандистські медіа Кремль поширював наративи, що Молдова повинна підтримати економічні та політичні зв’язки з Росією, замість того, щоб рухатися до Європейського Союзу.
• Кібератаки під час виборів у Франції (2017 рік). Протягом президентських виборів у Франції в 2017 році Росія здійснювала кібератаки на сервери кампанії кандидата Емманюеля Макрона, а також активно використовувала соцмережі для поширення фальшивих новин та наклепів на політиків. Спеціальні дослідження, зокрема дослідження французької розвідки, показали, що Кремль намагався підтримати проросійських кандидатів, таких як Марін Ле Пен, розповсюджуючи дезінформацію про Макрона.
• Вибори в Україні 2019 року: російська пропаганда активно втручалася у вибори президента України 2019 року. За даними Служби безпеки України (СБУ), російські спецслужби використовували мережу фальшивих акаунтів у соцмережах для підтримки кандидата Юрія Бойка, якого Кремль підтримував через проросійські настрої. Одночасно розповсюджувалися фейкові новини, спрямовані на дискредитацію інших кандидатів, які проводили не лояльні для Москви виборчі кампанії.

Вплив на міжнародні організації

Кремль активно використовує пропаганду для впливу на міжнародні організації та альянси, зокрема НАТО та Європейський Союз. Росія прагне послабити ці організації через дезінформацію та поширення наративів, які підривають їхню єдність.

• Розкол в Європейському Союзі. Протягом останніх кількох років Росія здійснювала активні інформаційні атаки на ЄС, намагаючись послабити його вплив на міжнародній арені. Звіти Європейської служби зовнішніх справ (EEAS) показують, що російські медіа та соціальні мережі активно поширювали наративи, які ставили під сумнів економічну та політичну стабільність ЄС. Крім того, Росія активно підтримувала європейські антиєвропейські партії та рухи, що виступали проти євроінтеграції.
• Втручання в політику НАТО. Росія також намагається ослабити НАТО через пропаганду. Одним із прикладів є кампанія проти розширення НАТО на схід. Російські медіа та політики активно підтримують наративи про те, що вступ країн Центрально-Східної Європи до НАТО підриває стабільність у Європі і веде до військової ескалації. Це стало частиною пропагандистської кампанії Кремля, спрямованої на дестабілізацію міжнародних безпекових структур.

Російська пропаганда у війні з Україною

Від початку війни в Україні Росія використовує пропаганду для виправдання своєї агресії, послаблення міжнародної підтримки України та зміни політичних курсів щодо України у європейських країнах. З початку агресії Росії проти України, Кремль активно використовує пропаганду для виправдання своїх дій та поширення наративів, які підривають міжнародну підтримку України. Росія активно поширює фальшиві новини, маніпулюючи інформацією для створення враження, що Україна є “фашистською” або “нацистською” державою, що сприяє розпалюванню конфлікту.

• Фальшиві новини і маніпуляції щодо “конфлікту” в Україні. Одним із найбільш відомих прикладів є кампанії дезінформації, які Росія проводила через свої медіа-канали і соцмережі, спрямовані на виправдання анексії Криму у 2014 році. Російська пропаганда активно поширювала ідею, що більшість населення Криму підтримала “возз’єднання” з Росією, а також просували наративи, що українська влада нібито переслідує російськомовне населення. Росія активно використовувала це для послаблення міжнародної підтримки України і створення розколу в середині Європи з українського питання.
• Використання “гібридної війни” в інформаційному просторі. Кремль активно використовує пропаганду, щоб вплинути на політичні та громадянські настрої в Європі та на інших континентах у питанні України. Наприклад, багато європейських політиків і медіа стали об’єктами російських кампаній, що спрямовані на підрив довіри до України та НАТО. Росія прагне знищити міжнародний імідж України, представляючи її як корумповану державу, що послаблює її позиції на міжнародній арені.

Зовнішньополітичні стратегії: зміна політичних курсів та підтримка проросійських партій

Росія також активно використовує пропаганду для зміни політичних курсів інших країн, сприяючи прихильним до себе партіям або політичним силам, які підтримують її інтереси.

• Проросійські партії в Європі. Кремль підтримує проросійські партії в різних країнах, зокрема через фінансування, медіа-вплив та лобізм. Одним із прикладів є політична партія Альтернатива для Німеччини (AfD), яку фінансово та інформаційно підтримував Кремль. Саме ця партія активно підтримує зняття санкцій з Росії незважаючи на той факт, що саме Росія є агресором у війні проти України.
• Проросійські уряди в Словаччині та Угорщині. Інші приклади впливу Росії через пропаганду можна побачити в Словаччині та Угорщині, де проросійські уряди та політичні лідери активно виступають за покращення відносин з Кремлем, зокрема намагаються зменшити тиск ЄС та НАТО на Росію. Наприклад, уряди цих двох країн неодноразово підкреслювали важливість енергетичних відносин з Росією і виступали проти санкцій щодо Кремля. Російська пропаганда в цих країнах створює наративи, що ЄС і НАТО є загрозою для їхньої економічної стабільності, а також намагається підірвати єдність Європи з середини.
• Проросійські політики в Італії. В Італії російська пропаганда активно підтримувала таких політиків, як Матео Сальвіні та Сільвіо Берлусконі, які висловлювали підтримку Росії в її внутрішніх і міжнародних справах. Кремль надавав підтримку їхнім кампаніям через медіа, які були сприятливими до Росії, а також через фінансування проросійських рухів.

Виклики та загрози для демократії

Ми маємо розуміти, що російська пропаганда, що поширюється через медіа, соціальні мережі та інші канали, ставить під загрозу самі демократичні цінності та інститути. Вона призводить до поляризації суспільства, підриває довіру до державних інститутів та медіа, а також сприяє послабленню демократій по всьому світу.

Однією з основних стратегій російської пропаганди є стимулювання поляризації в суспільствах демократичних країн. Кремль активно використовує медіа та соціальні мережі для того, щоб поглибити політичний поділ у багатьох державах світу. Ця тактика допомагає не лише дестабілізувати внутрішні справи цих держав, але й послаблює їхню єдність та демократичні процеси:

• Брекзит. Як зазначалося раніше, Росія активно втручалася у референдум у Великобританії, підтримуючи кампанію за вихід Туманного Альбіону з Європейського Союзу. Це було ще одним важливим моментом у стратегії Кремля по посиленню політичного розколу в країнах Європи, підвищуючи підтримку націоналістичних і євроскептичних настроїв. Поширення фейкових новин і маніпулювання економічними аргументами стали основними методами для того, щоб підтримати вигляд Великої Британії, як країни, що повинна покинути ЄС для збереження своєї незалежності.
• Маніпулювання через соцмережі у Франції. Як вже відомо, російська пропаганда також мала значний вплив на політичну ситуацію у Франції, зокрема під час президентських виборів 2017 року. У той час Кремль активно підтримував політичні сили, які виступали проти євроінтеграції і намагалися зменшити вплив Європейського Союзу на французьку політику. Ці вибори стали полем для боротьби за ідеологічну перевагу, де Росія, зокрема через фейкові акаунти, підтримувала кандидатку Марін Ле Пен. Так, її погляди на суверенітет Франції та виступи проти ЄС активно підтримувалися російськими медіа, що допомагало поглиблювати політичний розкол у французькому суспільстві.

Підрив довіри до інститутів влади: руйнування інституцій через дезінформацію

Поширення брехні та дезінформації підриває довіру громадян до основних інститутів влади: медіа, судів, урядів. У демократіях, де важлива прозорість і довіра до інституцій, така стратегія може мати катастрофічні наслідки для стабільності держави та функціонування її основних органів:

• Дезінформація щодо пандемії COVID-19. Одним із найбільш явних прикладів підриву довіри до інститутів влади є кампанія дезінформації, яку Росія провела під час пандемії COVID-19. Кремль активно поширював неправдиву інформацію щодо походження вірусу, а також щодо вакцин, намагаючись посіяти сумніви серед громадян західних країн. Це було частиною стратегії щодо підриву довіри до міжнародних організацій, таких як ВООЗ, а також до національних урядів, що намагалися протидіяти пандемії. Дослідження, проведене Центром стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), показало, що Росія активно використовувала фейкові акаунти та підконтрольні медіа для поширення такої інформації, що послаблювало довіру до офіційних джерел і дій урядів.
• Атаки на виборчі процеси: підрив довіри до демократичних процесів. Російська пропаганда неодноразово втручалася у виборчі процеси в демократичних країнах, використовуючи кібератаки, соціальні мережі та фейкові новини для підриву довіри громадян до результатів виборів. Одним із найбільших прикладів є маніпуляції з інформацією під час референдуму про незалежність Шотландії 2014 року. Росія активно підтримувала рух за незалежність Шотландії, поширюючи дезінформацію, що сприяло поляризації та політичному поділу. Дослідження, проведене Університетом Шеффілда, показало, що російські акаунти активно підтримували пропаганду, яка послаблювала довіру до британських урядових інститутів.
• Підрив довіри до судових систем: маніпулювання через медіа. Ще одним важливим аспектом є руйнування довіри до судових органів. Росія активно використовує пропагандистські кампанії для дискредитації західних судових систем, зокрема, в контексті справ, пов’язаних з правами людини або політичною опозицією.

Російська пропаганда ставить під загрозу основні демократичні інститути, сприяючи поляризації суспільств і підриваючи довіру до урядів та судових систем. Всі ці кампанії не тільки сприяють політичній нестабільності, а й зменшують ефективність демократичних процесів. Це створює значні загрози для стабільності держав, послаблюючи інститути, на яких базуються демократичні суспільства.

То як же боротися з російською пропагандою?

У першу чергу експерти наголошують на посиленні інформаційної безпеки. Для боротьби з російською пропагандою важливо посилювати інформаційну безпеку на національному та міжнародному рівнях. Ключовими заходами тут є:

• розвиток кібербезпеки: країни активно працюють над підвищенням рівня кібербезпеки, щоб захистити інформаційні системи від атак. Програмами з кіберзахисту займаються національні агентства з кібербезпеки, такі як Агентство з кібербезпеки та безпеки інфраструктури (CISA) у США, яке співпрацює з приватним сектором та міжнародними партнерами для протидії кібератакам і дезінформації.
• захист критичної інфраструктури: Важливим елементом є захист стратегічних секторів, зокрема виборчих систем і медіа-ресурсів. В Україні, наприклад, створено Національний координаційний центр кібербезпеки при Раді національної безпеки і оборони України. Цей центр координує діяльність державних органів у сфері кібербезпеки та забезпечує ефективну протидію кіберзагрозам на національному рівні.

Також важливим є питання підвищення медіаграмотності. Медіаграмотність є ключовим елементом у боротьбі з пропагандою та дезінформацією. Країни, громадські організації та міжнародні структури запроваджують програми для навчання громадян:

• Офіційні програми для навчання населення: Одним із прикладів є проект “StopFake”, створений у 2014 році в Україні для навчання громадян, як перевіряти новини, виявляти фейки та дезінформацію в медіа. Програма має міжнародну підтримку та допомагає людям розпізнавати пропагандистські наративи.
• Ініціативи в Європі: В ЄС також існують програми, які допомагають громадянам критично сприймати інформацію. Наприклад, European Digital Media Observatory (EDMO) об’єднує науковців, журналістів та громадянське суспільство для боротьби з фейковими новинами через різні інструменти, включаючи навчальні заходи та кампанії.

Для ефективної боротьби з російською пропагандою важливою є міжнародна співпраця між державами, організаціями та технологічними компаніями. Це дозволяє створити ефективні механізми реагування на інформаційні атаки:

• Спільні ініціативи міжнародних організацій: у рамках ініціативи “Counter Disinformation”, що підтримується урядами та міжнародними організаціями, країни Європи, США та інші партнери активно працюють над протидією російській дезінформації в інтернеті. Це включає розробку та застосування технологій для виявлення фейкових новин, а також підвищення рівня медіаграмотності.
• Система реагування на інформаційні атаки: окрім співпраці з приватними компаніями, зокрема виявлення та блокування ботів і фейкових акаунтів, країни об’єднуються у міжнародних форматах, таких як “Global Forum on Cyber Expertise” (GFCE), для спільної роботи над кіберзахистом і виявленням пропагандистських кампаній.

Протидія через медіа

Справжні медіа є потужною зброєю у боротьбі з дезінформацією. Незалежні журналісти та ЗМІ відіграють важливу роль у виявленні та оприлюдненні фейкових новин як в Україні так і у всьому світі:

• Незалежні медіа в Україні: Одна з найбільш ефективних ініціатив у боротьбі з пропагандою – це підтримка незалежних медіа в Україні, таких як “Українська правда”, “Hromadske” та “Детектор медіа”, які активно займаються розслідуваннями фейків і маніпуляцій, що поширюються через пропагандистські канали.
• Роль міжнародних медіа: Важливу роль у цьому процесі відіграють міжнародні медіа, зокрема BBC, CNN, Radio Free Europe та інші організації, що надають об’єктивну інформацію та факти, а також проводять перевірку фактів.

Боротьба з російською пропагандою потребує комплексного підходу, включаючи посилення інформаційної безпеки, підвищення медіаграмотності, міжнародну співпрацю та підтримку незалежних медіа. Різноманітні ініціативи з боку держав і міжнародних організацій, разом із активною участю громадян і медіа, є важливими етапами на шляху до створення стійкого інформаційного простору, здатного протистояти маніпуляціям та пропаганді.

Тож, як бачимо, російська пропаганда перетворилася на дуже багатогранну та надзвичайно підступну і потужну зброю у гібридній війні, яка не лише дезінформує, але й руйнує довіру між державами, підриває демократичні інститути та сприяє дестабілізації суспільств. Використовуючи соціальні мережі, контрольовані медіа та політичні інструменти впливу, Кремль створює альтернативну реальність, у якій виправдовуються агресивні дії Росії, а Захід зображується слабким та корумпованим.

І ми всі маємо розуміти, що російська інформаційна війна не зупиниться, доки існує політичне керівництво Кремля, зацікавлене в хаосі та розколі світу. Тому боротьба з цією пропагандою має бути довгостроковою, системною та безкомпромісною. Лише об’єднані зусилля урядів, журналістів, громадських організацій та самих громадян по всьому світі можуть створити стійку систему захисту від дезінформаційної агресії та забезпечити майбутнє, у якому правду не можна буде замінити брехнею.

Автор: Юрій Копинець, PhD