Заяви президента США Дональда Трампа, дискусії про використання заморожених російських активів і чергові інциденти з літаками та дронами Кремля на кордонах НАТО формують порядок денний Заходу. На тлі цього Запорізька АЕС переживає десятий блекаут.
Європа стурбована новою риторикою Дональда Трампа
Financial Times пише про занепокоєння Європи через нову риторику Дональда Трампа щодо України. Президент США заявив, що Україна нібито може «відвоювати всю свою землю». У Брюсселі такі заяви сприйняли як сигнал перекласти на Європу частину відповідальності за оборону Києва.
Європейські столиці стурбовані: вимоги до припинення енергозакупівель у рф чи введення торгових тарифів щодо Китаю та Індії виглядають малоймовірними в реаліях європейської політики — тим паче за наявності блокувань з боку окремих країн, як-от Угорщина.
Водночас у Києві сприймають ці заяви інакше: слова Трампа – результат довгих консультацій з українською та європейською сторонами й американськими посадовцями, а не імпульсивна заява. А Європа має достатньо ресурсів, щоб посилити підтримку України.
За повідомленнями Wall Street Journal, зміна позиції Трампа сталася після брифінгу про запланований український контрнаступ, який потребуватиме підтримки американської розвідки. Посадовці США, які виступають за жорсткішу позицію щодо Москви, проінформували президента про справжню ситуацію на полі бою. У виданні також вважають, що різкіша риторика Трампа має супроводжуватися жорсткими практичними кроками проти Росії. Видання зазначає парадокс: підтримка США послабила російську армію, але одночасно підштовхнула Кремль до рішучіших дій, що створює ризики для східного флангу НАТО – тому для США важливо не допустити поразки Києва.
Високопоставлений чиновник адміністрації Трампа заявив, що метою радикальних заяв Трампа було “тиснути на Росію публічно, щоб привести їх до столу переговорів для угоди”.
Генсек НАТО: зброя США надходитиме в Україну «постійним потоком»
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що американська зброя постачатиметься Україні безперервно в межах програми Prioritized Ukraine Requirements List (PURL).
«Вже $2 млрд було виділено у вигляді пакетів допомоги для України. Інші пакети зараз очікують на розгляд. І ви побачите постійний потік американської зброї в Україну, оплаченої союзниками», – підкреслив Рютте.
За його словами, поєднання масштабних санкцій проти рфі рішення членів Альянсу витрачати не менше 5% ВВП на колективну оборону створює серйозний тиск на Кремль. На його думку, «це змусить росію зрештою припинити цю жахливу війну».
Рютте також зазначив, що щомісячні втрати росії в Україні нині співставні з усіма втратами СРСР за 10 років війни в Афганістані.
Заморожені російські активи для кредиту Україні
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив із ініціативою задіяти заморожені активи російського Центробанку в ЄС для масштабної фінансової підтримки України. Він запропонував надати Києву кредит на суму близько 140 млрд євро, який буде безвідсотковим і підлягатиме поверненню лише після того, як росія компенсує Україні завдані збитки. До цього моменту активи мають залишатися під арештом.
Ця пропозиція може стати ключовою темою обговорення на неформальному саміті ЄС у Копенгагені наступного тижня. Нині для підтримки України Євросоюз використовує лише доходи від заморожених активів рф , однак Єврокомісія вже просуває ідею залучення основної суми.
Мерц визнав, що Німеччина традиційно обережно ставиться до прямої конфіскації коштів Центробанку росії, проте закликав не зволікати:
«Ми маємо подумати, як спрямувати ці кошти на оборону України… Німеччина вже є найбільшим донором України в Європі. Тепер я виступаю за мобілізацію фінансових ресурсів у масштабах, які забезпечать військову стійкість України на кілька років», – говорить Мерц.
Порушення росією повітряного простору країн НАТО
США піднімали винищувачі для перехоплення чотирьох російських літаків – бомбардувальників Ту-95 і винищувачів Су-35 – у небі поблизу Аляски. Для перехоплення та ідентифікації літаків підняли E-3, чотири F-16 та літаки-заправники KC-135, які супроводили російські судна. За словами військових – місія пройшла без інцидентів.
Ще два угорські винищувачі Gripen перехопили п’ять російських військових літаків над Балтійським морем. Російські Су-30, Су-35 та три МiG-31 літали поблизу латвійського повітряного простору. Угорські винищувачі злетіли з литовської авіабази у рамках балтійського повітряного патрулювання НАТО.
У цей час Данія закрила аеропорт Ольборг на півночі країни через дрони в повітряному просторі в ніч на 25 вересня. Це другий випадок за тиждень після закриття Копенгагенського аеропорту. Данське керівництво назвало це “гібридною атакою” професійного актора, спрямованою на створення страху та розколу. Над військовою базою у Франції також помітили невідомі дрони.
Міністр закордонних справ Великобританії Іветт Купер підкреслила, що москва ризикує “прямим збройним зіткненням між НАТО та росією”. Вона наголосила, що альянс є оборонним, але дала зрозуміти, що вони готові діяти проти літаків без дозволу в повітряному просторі НАТО. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен НЕ також не виключила можливості збивання російських літаків, які безвідповідально вторгаються в повітряний простір європейських держав.
“Моя думка така, що ми повинні захищати кожен квадратний сантиметр території”, — заявила вона.
Також європейські дипломати попередили кремль, що НАТО готове відповісти на подальші порушення свого повітряного простору з повною силою, включаючи збивання російських літаків.
Блекаут на ЗАЕС
На Запорізькій атомній електростанції в Енергодарі стався десятий блекаут від початку окупації станції росіянами. Станція змушена працювати на дизель-генераторах через втрату зовнішнього електропостачання. Це створює критичну ситуацію, яка загрожує ядерній безпеці не лише України, а й країн Європи.
За інформацією «Укренерго», пошкоджена росіянами лінія є справною на підконтрольній Україні території. Жодних технічних перешкод для її використання не існує.Попри це окупанти навмисне не підключають станцію до енергопостачання вже понад дві доби. Дизель-генератори призначені лише для аварійного живлення і не здатні тривалий час забезпечувати потреби станції. Їх зупинка може призвести до втрати контролю над ядерною безпекою об’єкта.
Фото: cnscdn.com
Авторка: Інна Міхно