Українська делегація посилює діалог із командою президента США, тоді як делегація Дональда Трампа уже в москві викладає путіну напрацювання з Маямі. США намагаються просунути свій мирний трек, не допускаючи Європу до повноцінної участі й паралельно тестуючи готовність Києва до компромісів. Кремль користується паузою, затягуючи час і намагаючись подати себе «конструктивною стороною» на тлі економічного виснаження та провалу воєнних цілей. Для України це означає жорсткішу боротьбу за власну суб’єктність у переговорному процесі.
Спецпосланець Віткофф та Кушнер прибули до росії
Спецпосланець президента США Стів Віткофф, бізнесмен та зять Дональда Трампа Джаред Кушнер прибули до росії та вже розпочали обгорення мирного плану Трампа з путіним. Після росії вони поїдуть в одну з країн Європи для зустрічі з Володимиром Зеленським.
Речник кремля дмитро пєсков повідомив, що участь у зустріч, крім американських перемовників та перекладачів, ніхто більше не братиме. Нагадаємо, що раніше формат «віч-на-віч» із використанням кремлівського перекладача критикували як ризикований для прозорості й змісту перемовин.
Контакт Віткоффа й Кушнера з путіним відбувається на тлі заяв секретаря РНБО України Рустема Умєрова про «суттєвий поступ» у зближенні позицій Києва та Вашингтона після переговорів у Флориді.
Зеленський заслухав доповідь делегації про переговори у США
Президент України Володимир Зеленський провів детальну нараду з українською делегацією, яка повернулася зі Сполучених Штатів після переговорів у Флориді. За його словами, під час зустрічі обговорювалися зокрема й ті моменти, «які не можуть звучати телефоном», що підкреслює чутливість частини напрацьованих рішень.
Секретар РНБО Рустем Умєров та інші учасники перемовин доповіли про ключові акценти американської сторони й доопрацювання Женевського документа, який став основою дискусій. Окрему увагу приділили брифінгу начальника Генштабу ЗСУ Андрія Гнатова для американських партнерів щодо реальної ситуації на фронті та можливих кроків у разі зміни інтенсивності бойових дій.
Зеленський наголосив, що обговорення з американцями включали питання гарантування безпеки на випадок припинення вогню, а також ризики зриву домовленостей через російські удари.
За участі українських та американських розвідок аналізувалися перспективи реалізації окремих військових і безпекових сценаріїв. Президент повідомив, що українські дипломати паралельно працюють із європейськими партнерами й країнами Коаліції охочих для ширшого залучення до напрацювання рішень.
Він також зафіксував початок нових дезінформаційних кампаній росії, пов’язаних із підготовкою її зустрічей з американською стороною, та доручив продовжити «максимально конструктивну роботу» з командою Трампа і союзниками.
Переговори в Маямі: «домовилися домовлятися» і перекинули м’яч на поле москви
Переговори у Маямі між делегаціями України та США завершилися без спільних заяв і підписаних документів, однак обидві сторони відзначили «конструктивну атмосферу» і зближення позицій.
Українська делегація була представлена максимально широко – від РНБО і МЗС до Генштабу та ГУР, що дозволило комплексно аргументувати правові, військові, економічні й суспільні аспекти української позиції. Американська команда у вузькому складі – Стів Віткофф, Джаред Кушнер та Марко Рубіо – тестувала українські пропозиції з огляду на внутрішньополітичний контекст США та подальші переговори з москвою. Експерти відзначають, що ключовим результатом стало збереження діалогу без ультиматумів і домовленість продовжувати консультації, попри гострі розбіжності щодо територій та гарантій безпеки.
Аналітики наголошують, що м’яч тимчасово опинився на боці москви: Віткофф представив напрацювання путіну, аби з’ясувати, які пункти кремль готовий прийняти чи відхилити. При цьому частина експертів вказує на структурну ваду нинішнього підходу – спробу шукати, «що можна запропонувати росії й що при цьому відібрати в України», що робить переговори небезпечними для жертви агресії.
Важливим фоном стали внутрішні антикорупційні скандали в Україні, які, на думку низки політологів, використовуються зовнішніми гравцями як додатковий важіль тиску на Київ. У політико-дипломатичній площині США залишаються головним безпековим партнером України, але при цьому часто виступають посередником у форматі, де Європа фактично відсунута від столу переговорів, а Києву доводиться одночасно враховувати позиції й вашингтона, і москви.
На стратегічному рівні оглядачі звертають увагу, що час дедалі більше працює проти росії через поєднання військових провалів та економічного виснаження. Українські дальні удари по нафтопереробній і енергетичній інфраструктурі рф, а також санкції проти «лукойла» й «роснєфти» ускладнюють для москви експорт і переробку нафти, змушуючи вдаватися до ризикованих схем із «тіньовим флотом».
Економісти прогнозують поглиблення бюджетної кризи росії у 2025-2026 роках, коли війна перестане бути віддаленою картинкою і почне безпосередньо бити по добробуту населення. На цьому тлі путін намагається витиснути за столом переговорів те, чого російська армія не змогла досягти на полі бою, висуваючи завідомо нереалістичні вимоги щодо відходу України з ключових міст Донбасу, що й формує нинішній конфлікт між дипломатичними формулами та реальним балансом сил.
Білий дім: корупційний скандал в Україні шкодить, але не змінює намірів завершити війну
Речниця президента США Керолайн Левітт заявила, що Дональд Трамп вважає корупційний скандал в Україні шкідливим для мирного врегулювання, але це «не применшує рішучості адміністрації довести війну до завершення».
Вона нагадала, що президент виступає проти «зловживань з американськими податковими доларами» і саме цим пояснила відмову від практики «нескінченних чеків», які нібито виписувала попередня адміністрація для фінансування війни. За словами Левітт, замість прямих дотацій США зараз продають зброю країнам НАТО, після чого вона передається Україні.
Водночас речниця наголосила, що змінений формат фінансування не означає зменшення політичної волі адміністрації Трампа домагатися завершення російсько-української війни. Вона підкреслила, що президент ставить на перше місце інтереси американських платників податків, намагаючись поєднати підтримку України з внутрішньополітичними пріоритетами.
Bloomberg: США випереджають ЄС у боротьбі за рідкісноземельні метали для озброєнь
Європейські оборонні компанії опинилися в менш вигідному становищі порівняно з американськими конкурентами у боротьбі за доступ до рідкісноземельних металів, які є критично важливими для сучасних оборонних технологій.
На тлі жорсткого контролю Китаю за експортом та заборони поставок компаніям, що виробляють озброєння, ці метали подорожчали, а наявні поза КНР резерви скорочуються. Європейські експерти попереджають, що запаси окремих позицій можуть вичерпатися вже за кілька місяців, що ставить під загрозу темпи реалізації програм переозброєння.
За оцінками учасників ринку, американські компанії діють швидше й агресивніше, використовуючи кращу поінформованість та потужніші фінансові інструменти, тоді як європейські гравці часто закуповують сировину розрізнено й без належної державної координації. Bloomberg зазначає, що США встигають купувати ключові елементи за дні, тоді як європейцям на аналогічні операції потрібні тижні, що дає американцям суттєву перевагу в ланцюжках постачання.
У відповідь ЄС ухвалив Закон про критично важливі сировинні матеріали та готує запуск ініціативи RESourceEU, спрямованих на розвиток внутрішніх ланцюгів і диверсифікацію постачання за межами Китаю. Окремі країни, зокрема Німеччина, створюють спеціальні фонди для підтримки сировинних проєктів.
Нині рідкісноземельні елементи залишаються базовою складовою для сенсорів, високоточних двигунів, систем наведення та інших компонентів, що використовуються у фрегатах, винищувачах та безпілотниках, тому конкуренція за них прямо впливає на обороноздатність Європи.
Автор: Данило Пєвчев