Переговори між Україною та росією за посередництва США зосереджені на ключових суперечностях – території та післявоєнних гарантіях безпеки. Однак атаки на українську енергетику напередодні зустрічі суттєво знижують очікування будь-якого прориву. Сторони визнають складність процесу, а попередні раунди не дали відчутного результату. На цьому тлі ЄС прагне посилити економічний тиск на москву новими санкціями, хоча всередині блоку зберігається політичний опір.
Росія завдала ударів по енергетиці перед новим раундом переговорів у Женеві
російські війська здійснили масовану атаку на енергетичну інфраструктуру України за кілька годин до початку чергового раунду тристоронніх переговорів у Женеві. За словами президента України Володимира Зеленського, під удар потрапили 12 регіонів, а атака була:
«комбінованою, спеціально розрахованою на те, щоб завдати максимальної шкоди нашій енергетиці».
Внаслідок обстрілів загинули троє працівників енергетичної галузі, десятки тисяч людей залишилися без електроенергії та тепла. Глава держави закликав підкріплювати дипломатію «справедливістю та силою».
Заступник міністра енергетики повідомив, що працівники загинули внаслідок удару дрона по їхньому автомобілю поблизу Слов’янської ТЕС. Компанія ДТЕК заявила про «надзвичайно серйозні» пошкодження інфраструктури, яка забезпечує електропостачання Одеси, попередивши, що відновлення триватиме довго. За даними Повітряних сил ЗСУ, росія запустила майже 400 дронів і 29 ракет, з яких більшість була збита, однак 13 об’єктів зазнали уражень. Перебої з електропостачанням зафіксовані щонайменше у п’яти регіонах, також повідомлялося про проблеми з теплопостачанням в Одесі та Сумах.
Переговори в Женеві: територія як головний камінь спотикання
У Женеві стартував новий дводенний раунд переговорів між Україною та росією за посередництва США, головною темою яких стало територіальне питання. Президент США Дональд Трамп закликав Київ «швидше сісти за стіл переговорів», заявивши:
«Ну, у нас великі переговори. Це буде дуже легко. Я маю на увазі, дивіться, наразі Україні краще швидко сісти за стіл. Ось що я вам кажу».
Водночас президент України Володимир Зеленський наголосив, що Київ зазнає найбільшого тиску щодо можливих поступок, хоча росія наполягає на передачі решти 20% Донецької області.
Речник кремля дмитро пєсков заявив, що цього разу планується обговорення «ширшого кола питань», зокрема територій і інших вимог москви. Делегацію рф очолює помічник президента володимира путіна володимир мединський, тоді як українську сторону представляють секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров та керівник Офісу Президента Кирило Буданов. Очікування прориву залишаються низькими, оскільки сторони суттєво розходяться також у питанні контролю над Запорізькою АЕС і ролі західних військ після війни. Переговори проходять на тлі посилення бойових дій та чергових масованих атак на українську енергосистему.
Третій раунд переговорів: п’ять напрямів без очевидного прогресу
У Женеві розпочався третій раунд переговорів щодо припинення війни, організований за участі США. Секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров повідомив, що на порядку денному – безпекові та гуманітарні питання. За інформацією російських агентств, цього разу сторони обговорюють п’ять напрямів, включно з територіальними, військовими, політичними та економічними аспектами. Попередні раунди в Абу-Дабі не принесли суттєвих результатів, окрім обміну військовополоненими.
Помічник президента рф володимир мединський знову очолив російську делегацію, а керівник воєнної розвідки ігор костюков бере участь у переговорах. кремль продовжує наполягати на передачі Україні частини Донецької області, яку росія не змогла повністю захопити з 2014 року.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що жодна зі сторін «не горить бажанням» створювати вільну економічну зону в регіоні, однак не виключив можливості компромісів. Інтенсивність атак з обох боків зростає, що ускладнює дипломатичні зусилля.
Мирні переговори без прориву: територія та гарантії залишаються бар’єром
Новий раунд переговорів у Швейцарії став третім тристороннім форматом за останні тижні, однак перспективи прориву залишаються примарними. Попередні зустрічі в Об’єднаних Арабських Еміратах сторони називали продуктивними, проте реального прогресу досягти не вдалося. Основними перешкодами залишаються територіальні вимоги росії та питання західних гарантій безпеки для України. Президент Володимир Зеленський наголосив, що було б «великою помилкою дозволити агресору щось отримати».
росія вимагає передачі частини Донецької області, яку досі контролює Україна, що Київ вважає неприйнятним. Водночас українська сторона сигналізує про готовність до обговорення демілітаризованої зони як компромісного варіанту. Опитування свідчать про зростання втоми суспільства від війни, однак бойові дії тривають, а обстріли енергетичної інфраструктури посилюються. За інформацією українських військових, лише під час останньої атаки було випущено майже 40 ракет і 400 дронів.
ЄС готує 20-й пакет санкцій проти росії, але стикається з опором
Європейський Союз завершує підготовку 20-го пакета санкцій проти росії, спрямованого на обмеження «тіньового флоту» та енергетичного експорту. Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас наполягає на ухваленні пакета до 24 лютого – річниці повномасштабного вторгнення. Передбачається синхронізація санкцій із Великою Британією та розширення обмежень на морські послуги для танкерів, що перевозять російську нафту і газ. Окрему увагу приділяють перекриттю схем обходу санкцій через треті країни.
Водночас позиція Угорщини може затримати остаточне погодження документа. За даними дипломатів, Будапешт наполягає на виключенні окремих осіб зі списку санкцій, що викликає дискусії серед держав-членів. Новий пакет також може вперше торкнутися портів третіх країн, які сприяють експорту російської нафти, зокрема в Грузії та Індонезії. Остаточне рішення мають ухвалити після засідань послів ЄС у форматі Coreper II.
Фото: engage.org.ua
Автор: Данило Пєвчев