Онопрієнко, Любов Орел, Оксана Жуков, Богданна Слиж, Ольга Руда, Мирослава
Козак, Леся Бойко, Соломія Ушневич, Оксана Сидорчак, Олександра Щебець, Любов
Шатанська, Алла Родіна, Марія Андрійович; верхній – Софія Зєлик, Ярослава
Герльовська, Зоряна Боднар, Росіта Поліщук, Вікторія Лозовська, Олена Немелівська,
Зоряна Федоришин, Христина Маєвська, Зоряна Альтомаро, Лідія Слиж, Мотря Мілянич, Раїса Родіна
В Українському народному домі відбулася під час організованих очолюваною Оксаною Жуков Округою Нью-Йорк Союзу українок Америки урочистостей, які вписали нову знаменну сторінку в літопис української діаспори і прислужилися благородній місії – стали збіркою коштів для дітей-сиріт України.
Проведена з нагоди 100-літнього ювілею СУА і вперше в історії організації, Хода «Союзянська сорочка» уособлювала живу сповідь про найдорожчі серцю обереги: родинні сорочки, керсетки, коралі, крайки, хустки. Кожен стібок на полотні постав як безцінне надбання нації, що передається від бабусі до онуки як символ невмирущої традиції.
Вишивана в прадавності століть –
В ній лиштви і низинки обереги…
Лиш погляд свій зупиниш ти на мить –
Побачиш літ на полотні лелеки…
Удома, в таборі, на чужині
Сльозою скроплена до ранку…
У пам’яті таємній глибині
Свята святих – сорочка-союзянка!
Особливого звучання дійству надав голос ведучого Андрія Стасіва – директора Академії святого Юра, відомого музиканта, незмінного організатора Українського фестивалю в Нью-Йорку. Його проникливе слово на пошану учасниць ходи торкнулося серця кожного учасника та гостя зібрання. Пан Андрій Стасів від імені всієї громади Нью-Йорка висловив глибоке визнання столітньої жертовності Союзу українок Америки та Округи Нью-Йорк СУА. Наголосив, що в цю важку годину російсько-української війни безустанна допомога союзянок є тим незламним щитом, що захищає Україну та наближає нашу спільну перемогу.
Кожна сорочка, кожна нитка намиста чи візерунок крайки союзянок свідчили про одне: українська ідентичність у США – жива, гідна й непереможна. Про силу цього моменту найкраще свідчать слова Лесі Тополі, україномовної редакторки журналу СУА «Наше життя»:
«Парад сорочок у супроводі авторських текстів Валентини Шемчук став неймовірно щемливим, як і весь сценарій, насичений особливим шармом і задумками ведучої. То було дійство, що має тривалий і щемний відголосок у серцях усіх, хто мав нагоду бути присутнім у залі!»
Хода «Союзянська сорочка» стала палкою даниною любові до України та глибокою шаною поколінням українок, які зберегли національний код через океани та століття.
У дні, коли історія твориться не лише великими битвами, а й тихою щоденною посвятою, урочистості з нагоди 100-ліття Союзу українок Америки, 85-річчя Округи СУА та річниць її відділів у Нью-Йорку стали не просто черговим ювілейним святкуванням, а нагадуванням про те, що любов до України – не кордон, а шлях, що проходить через серця, через покоління, через океани.
І поки лунають пісні, звучить слово, шанують спадщину і не переривається допомога – жива справа союзянок буде тривати. І знову союзянська сорочка, дбайливо передана з рук у руки, розповідатиме новим поколінням: ми були, ми є, ми будемо.
Поетичні присвяти вишитим реліквіям і їхнім володаркам – учасницям першої Ювілейної ходи «Союзянська сорочка» з нагоди 100-ліття СУА, 85-річчя Округи Нью-Йорк СУА та ювілеїв її відділів:
Ларисі Зєлик, Відділ 64-й
У рік тисяча дев’ятсот сорок другий
Більшовики під Станиславовом любим…
Крізь лемки, словаки, австрійці і ДІ-ПІ у німців
Ларисою вишита подушка криє біженців…
Й в Нью-Йорк Даунтауні нині благенька й пожовкла
Усеньку родину боронить від гнівного ока!
Любі Грицков’ян, Відділ 21-й
Люба свій скарб до серця притискала –
Сорочку мами, хто емігрувала
В Америку уже сімдесят п’ять років тому…
Сорочка мами! – Доня ось завдячує кому!
Зоряні Боднар, Відділ 30-й
Зоряна з лемків – внучка бабці Віри,
Чию родину виселили звіри…
Бабці онучечка Марії-Розалі,
Трійко братів чиїх убили москалі…
Лемкиня вбралася в орнамент «Берегині» –
Спасіння молимо народу й Україні!
Росіті Поліщук, Відділ 21-й
В сорочці у маминій гідно іде Росіта!
Скільки горя мамою пережито –
В Голодомор до Німеччини й Венесуели втікала…
Дорогоцінну сорочку в Нью-Йорку уже вишивала!
Олені Немелівській, Відділ 125-й
Родину вислали: велику хату мали
Й багато поля, де невтомно працювали…
Із Яцківців з села тернополяни
За десять літ вернулись лиш до України-мами…
Орнамент убрала Олена у пам’ять довіку –
Сорочки взори шила бабця мами чоловіка!
Зоряні Федоришин, Відділ 1-й Почесний
Зоряна – лемка! Це тоді дідусь й бабуся
Із мамою її в село уже не повернуться –
Зловіща «Вісла» – гнали гоном здому знову…
Жила в молитві свято рідна лемків мова!
Сорочка – щирий це від тети подарунок –
Орнамент стриманий й родинний візерунок!
Вікторії Лозовській, Відділ 21-й
Від сорочки бабці чоловіка відшиті
Вікторії взори – «Сокальські», любов’ю сповиті!
Низка намиста – в землиці сховали від звіра,
Як за сина упівця прадіда заслали в сибіра…
Христині Маєвській та її доньці Зоряні Альтомаро, Відділ 83-й
А майже сімдесят років тому,
У Філадельфії, в п’ятдесят восьмому,
На вечорницях шани свого роду
Її суконка взяла срібну нагороду!
Суконку вишивала мама для Христини –
Тоді зустріла Христя і свого дружину!
Сьогодні з Христею йде донечка Зоряна
В суконці, вишитій бабусею для мами!
Лідії Слиж, Відділ 64-й
Дивна сорочка – краса вишиття Буковини!
Щирий дарунок їй союзянок України!
Ружа багряна, цнотлива душі її лілія –
У подарунок-сорочку врочисто убралася Лідія!
Мотрі Мілянич, Відділ 83-й
Добра сердечна і щедра душа її львівська!
Файно поставу її прикрашає сорочка подільська!
Квіти розкішні шляхетно всміхаються до пані Мотрі –
Щирістю в кожній пелюстці відлунюють яснії зорі!
Оксані Жуков та її сестрі Мирославі Козак, Відділ 125-й
Що від цьоці Лесі перлини-коралі в Оксани –
Від тата сестрички із рідного Львова! – Осанна!
Від бабці, від Ксенії, в дар фартушок шовковистий –
Що білий, як сніг, сам, та і подолочок барвистий!
Ступає повагом рідна сестра Мирослава –
Фартух матусенька вишила їй такий самий!
Гідна традиція: рід свій завжди шанувати –
Свято від матері доні добро передати!
Ромі Шуган, Відділ 83-й
В узорах-символах рідної Теребовлі
Сорочка вишукана! Личить пані Ромі –
Союз українок Америки в Європі теж представляла!
Заступницею голови СУА віддано так працювала!
Лесі Бойко, Відділ 30-й
Леся вдяглася в красу густовізерункову –
Славно убрала сорочку борщівську льонову!
Рідній коханій в дарунок орнамент смаглявий
Від чоловіка її, та і від Ярослава!
Богданні Слиж, Відділ 83-й
В сорочці серцю дорогій іде Богданна!
В руках її – сорочка вишита для доні Адріянни
На день, як складала мала Українську матуру!
І Оксфорду – Астрофізичну теж аспірантуру!
В сорочку у цю Ксеня в Лондоні нині вбереться –
Дочка Адріянни на випуск в університеті!
І ще три онучки ростуть, щоби їм дочекатися
У бабці Богданни сорочку розкішну вбиратися!
Олександрі Щебець, Відділ 21-й
На ювілей союзянський сорочку вбира Олександра –
В орнаментах вишитих галицький подих меандра!
Сорочка «Сокальська» – преславна краса України!
У вишивці – взори-молитви всієї родини!
Любі Шатанській, Відділ 83-й
Мʼякими барвами всміхається орнамент –
Лляну сорочку шили руки мами…
Свята сорочка доні серденько голубить –
Любов’ю вдячності в ніжній душі у Люби!..
Аллі Родіній та її доньці Раїсі, Відділ 1-й Почесний
Майстерня творча з Умані «Окраса»
Створила її образ нам прекрасний!
Киянка співом світ зачарувала!
Стрічайте любо! – Союзянка Алла!
Дочка її – скрипковий голос України!
Дитина нашої нью-йоркської родини!
Віночок брендовий уманської «Окраси»
Раїси коси маково прикрасив!
Ганні Онопрієнко, Відділ 1-й Почесний
Стрічайте! – Ганна! Вишиті рукавці
В її сорочці, у додільній, у «Полтавці»!
Орнамент душу українську прославляє –
Праматері узори зберігає!
Соломії Ушневич, Відділ 30-й
Спідниця двобічна, керсетка ясних кольорів –
Сучасний відомий бренд одягу «Світ почуттів»!
У крайці у львівській бабусі її Пелагії –
Шляхетно убралася пані-краса Соломія!
Оксані Сидорчак, Відділ 1-й Почесний
З вдячністю вишитій кожній квіточці
Убрана гарна стриянка Оксана –
Ліля, матуся її, в цій сорочці
За Ігоря, тата, так палко і щиро віддана!
Любі Орел, Відділ 1-й Почесний
Сорочки взір ясний й урочий у Любові!
В стібочку в кожному – орнамент її долі
Щасливої, що стелеться квітчасто
Намиста барвами й яскравої запаски!
Марії Андрійович, Відділ 125-й
Марійки крайка від прабабці із села Білі Ослави –
Орнамент охри такий теплий і ласкавий!
А хустка бабці із гуцульської Надвірни –
Франківська слава і Карпат предгірних!
Тетяні Сміт та її доньці Лісі й синочку Лукасові, Відділ 1-й Почесний
Сорочка з Маріуполя в Тетяни –
На внучки уродини подарунок мами!
Нині вже й братика Лукаса Ліса теж має –
Поруч матусі ідуть, вона мило їх двох обіймає!
Єлені Гофмейстр та її синочкам Ігорю, Маркові й Аскольду, Відділ 1-й Почесний
В обіймах у мами Єлени всі троє рідненькі синочки –
Ігорчик, Марко й наймолодший Аскольдик три рочки!
В сорочку убралась врочисто з Франківська родина –
На славу Всевишньому Богові і України!
Авторка: авторка ідеї Ходи,
Заслужений працівник культури України,
членкиня Національної спілки журналістів України,
референтка культури Округи Нью-Йорк СУА
Валентина Шемчук