Президент США Дональд Трамп встановлює дедлайн для Європейського Союзу щодо торговельної угоди, погрожуючи новими митами, якщо компроміс не буде досягнутий. Паралельно Європа обговорює посилення оборони на тлі війни росії проти України та загроз із боку Ірану. Усі ці процеси демонструють, що економіка, безпека і дипломатія дедалі більше переплітаються в єдину кризову повістку, попри яку Україна продовжує шукати для себе нові можливості.
Трамп дав ЄС дедлайн до 4 липня для виконання торговельної угоди
Дональд Трамп заявив, що Європейський Союз має час до 4 липня для виконання умов торговельної угоди зі Сполученими Штатами. У разі провалу домовленостей Вашингтон погрожує різким підвищенням мит на європейські товари, зокрема автомобілі. За словами Трампа, під час розмови з Урсулою фон дер Ляєн сторони також обговорили питання Ірану та погодилися, що Тегеран не повинен отримати ядерну зброю. Американський президент наголосив, що «терпляче чекав», поки ЄС виконає свої зобов’язання за домовленостями, укладеними у Шотландії.
У Брюсселі підтвердили продовження переговорів та заявили про «значний прогрес» у напрямку зниження тарифів до початку липня. Водночас у Європарламенті визнають, що процес імплементації угоди просувається повільно через суперечки між державами-членами щодо механізмів захисту. Частина депутатів наполягає на жорсткіших умовах для США, включно з можливістю призупинення угоди у разі невиконання Вашингтоном своїх обіцянок. Наступний раунд переговорів між сторонами запланований на 19 травня.
Німеччина “за” розміщення американських ракет Tomahawk для стримування росії
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що ФРН потребує розміщення американських ракет середньої дальності Tomahawk як елементу стримування росії. За його словами, Берлін і Вашингтон «разом знайдуть рішення» щодо цього питання, а сама присутність таких систем має продемонструвати готовність НАТО до оборони. Вадефуль підкреслив, що попри напруження у двосторонніх відносинах між США та Німеччиною, контакти між урядами залишаються тісними. Він окремо відзначив співпрацю з держсекретарем США Марко Рубіо та постійний зв’язок між оборонними відомствами двох країн.
Глава МЗС Німеччини також прокоментував дискусії навколо заяв канцлера Фрідріха Мерца щодо Ірану та США. За словами Вадефуля, слова канцлера були неправильно інтерпретовані, а Берлін повністю підтримує дії Вашингтона, спрямовані на недопущення появи в Ірану ядерної зброї. Міністр наголосив, що Мерц намагався передати Тегерану сигнал про неприпустимість спроб «принизити американського президента».
Зеленський не рекомендує відвідувати москву 9 травня
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не рекомендує представникам держав, близьких до росії, перебувати в москві під час святкувань 9 травня. За словами глави держави, Україна пропонувала росії припинення вогню з 6 травня, однак у відповідь отримала лише нові удари та погрози. Зеленський підкреслив, що кремль прагне провести військовий парад у безпечних умовах, а після цього продовжити бойові дії проти України. Президент назвав таку логіку «дивною й точно неадекватною».
Зеленський також повідомив, що українська сторона отримувала сигнали від окремих держав щодо планів їхніх представників прибути до москви на парад. Він наголосив, що росія вже говорить про можливі удари після 9 травня, що, за його словами, демонструє справжнє ставлення кремля до мирних ініціатив. На тлі цих заяв українська влада продовжує акцентувати на необхідності міжнародної ізоляції росії та посилення тиску на неї. Питання символічної підтримки москви з боку окремих держав залишається чутливим у контексті триваючої війни.
Блінкен заявив, що Європа вкладала в підтримку України більше за США
Колишній держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що твердження про те, ніби союзники «використовували» Сполучені Штати у питанні підтримки України, не відповідають дійсності. За його словами, на кожен долар американської допомоги Україна отримувала півтора долара від європейських та інших партнерів. Блінкен наголосив, що значна частина коштів, виділених Вашингтоном, фактично залишалася всередині американської економіки. Йдеться про закупівлю озброєння для України та поповнення запасів Пентагону.
Ексдержсекретар також високо оцінив розвиток українського оборонного сектору. Він заявив, що Україна стала одним із головних центрів військових інновацій, особливо у сфері дронів і технологій сучасної війни. За словами Блінкена, досвід війни проти росії змусив західні армії переглядати власні підходи до оборони та адаптуватися до нових умов. Він назвав війну каталізатором змін для НАТО та західних військових структур загалом.
Мін’юст США зняв обмеження: українська зброя зможе надходити на американський ринок
Міністерство юстиції США вилучило Україну зі списку держав, щодо яких діяли обмеження на імпорт озброєнь, повідомила Посол України в США Ольга Стефанішина.
Це рішення юридично відкриває можливість для постійного імпорту до США окремих категорій української зброї, боєприпасів і компонентів, а також прибирає регуляторні бар’єри для виходу українських DefenseTech-виробників на американський ринок. За її словами, крок забезпечує нормативну узгодженість між підходом United States Department of Justice та політикою Держдепартаменту США, який розглядає Україну відтепер як союзника.
Відомо, що заявки на імпорт вогнепальної зброї з України розглядатиме Bureau of Alcohol, Tobacco, Firearms and Explosives індивідуально, а не відхилятиме автоматично. Період публічного обговорення нових правил триватиме до 6 липня 2026 року, після чого відомство врахує коментарі та підготує фінальну версію документа, яка ще пройде міжвідомче погодження перед офіційною публікацією.
Фото: REUTERS/Valentyn Ogirenko
Автор: Данило Пєвчев