Американські джазові музиканти отримали оплату з підсанкційних фондів, пов’язаних із Кремлем, за участь у Московському джазовому фестивалі 2026 року – у той час, коли Росія щодня вбиває українських цивільних і знищує джазовий сектор України. У США розпочато федеральне розслідування.
Фестиваль
Московський джазовий фестиваль проходив 6-14 червня 2026 року. У ньому взяли участь американські джазові виконавці Аллан Гарріс, Камілль Турман і Тірні Саттон, а решта програми переважно складалася з місцевих артистів, залежних від державної підтримки.
Організатором фестивалю виступив Ігор Бутман – маловиразний російський саксофоніст, який здобув помітність лише завдяки своїй лояльності до президента Росії Володимира Путіна, статусу високопоставленого члена путінської партії «Єдина Росія» та отриманню численних державних нагород від Путіна.
Виконавчим спонсором фестивалю була «Газпром-Медіа» – структура, що перебуває під санкціями через статус її материнської компанії «Газпром» у санкційному режимі США, а також Президентський фонд культурних ініціатив – російський державний інструмент.
Кремлівський наратив
Російські державні медіа та організатори фестивалю не зволікали й одразу подали подію як тріумф. Офіційні пропагандистські ресурси прославляли фестиваль як значно перебільшений доказ міжнародних культурних зв’язків, представляючи участь американських артистів як непряме й пряме заперечення культурної ізоляції Росії.
Ігор Бутман публічно назвав міжнародний склад учасників фестивалю свідченням російського культурного тріумфу. Це повідомлення активно підхопили кремлівські медіа – тоді як програма його власного оркестру спиралася на радянські хіти, насичені пропагандистськими сенсами, а сам фестиваль не представив жодної справді вагомої міжнародно визнаної джазової зірки.
Це різко контрастує з долею українських фестивалів, знищених тими самими військовими силами, які напряму пов’язані зі спонсорами московського фестивалю. Leopolis Jazz Fest і Jazz on Dnipro свого часу приймали Генкока, Коріа, Шортера, Кролл і Макферріна. Тепер ці сцени – в руїнах, знищені тим самим режимом, який проголошує культурну перемогу в Москві.
Розслідування OFAC
Arts Against Aggression подала офіційне звернення до Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США (OFAC) щодо участі громадян США – зокрема Аллана Гарріса, Камілль Турман і Тірні Саттон – у заході, генеральне спонсорство якого з боку «Газпрому», підсанкційної структури, створює вагомі підстави говорити про можливі порушення санкційного законодавства США відповідно до Виконавчого указу 14024.
Отримання гонорарів за виступи або іншої компенсації, пов’язаної з підсанкційними спонсорами або особами США, загалом заборонене в межах правил дотримання санкцій OFAC. OFAC підтвердило отримання звернення та відкрило перевірку.
Крім того, лейбл Бутмана нещодавно оголосив про новий спільний запис з Алланом Гаррісом, що ще більше закріплює фінансові зв’язки між паном Гаррісом і пов’язаною з Кремлем підсанкційною структурою.
Ці зв’язки вже охоплюють багаторічну участь пана Гарріса у фестивалях, а також той факт, що власна менеджерка й дружина пана Гарріса, Пет Гарріс, публічно вказана як особиста менеджерка Ігоря Бутмана. Вона також перебуває в полі зору розслідування OFAC.
Наша вимога
З огляду на викладене вище, Arts Against Aggression закликає всі американські фестивалі, майданчики та культурні інституції, які наразі включили Аллана Гарріса, Камілль Турман і Тірні Саттон до своїх майбутніх програм, негайно скасувати їхні виступи до завершення розслідування OFAC.
Продовження надання майданчика артистам, які приймали компенсацію за участь у заходах, спонсорованих структурами, що перебувають під санкціями США, – у той час, коли триває активне федеральне санкційне розслідування у США, а самі кошти, з яких оплачували виступи цих американських артистів, і далі використовуються для вбивства цивільних в Україні та руйнування українського джазового й культурного сектору, – створює для приймаючих інституцій значні репутаційні та потенційні юридичні ризики.
На завершення
У момент, коли російські ракети продовжують щодня вбивати українських цивільних і вже пошкодили або знищили близько 1 800 об’єктів культурної спадщини та понад 2 500 об’єктів культурної інфраструктури, зокрема багато джазових фестивалів і майданчиків, здатність Кремля використовувати американських артистів для проголошення своєї «культурної перемоги» не є дрібною культурною приміткою.
Це активна пропагандистська перемога – і саме її американські інституції можуть і повинні відмовитися продовжувати.
Автор: Дмитро Смелянський/Arts Against Aggression
