У США одночасно розгортаються кілька процесів, пов’язаних із санкційним тиском на росію та підтримкою України. Демократи в Палаті представників висловлюють застереження щодо законопроєкту Грема, тоді як Мінфін США запровадив нові обмеження проти російського банку ВТБ через його роботу з Іраном. Американське правосуддя також розглядає справу про незаконне постачання американських аерокосмічних компонентів до росії.
Джеффріс пояснив, чому демократи США обережно ставляться до санкційного законопроєкту Грема
Лідер демократів у Палаті представників США Гакім Джеффріс заявив, що його партія продовжує підтримувати Україну, однак має серйозні застереження щодо законопроєкту про додаткові санкції проти росії та Ірану, автором якого був сенатор Ліндсі Грем. Документ раніше отримав широку двопартійну підтримку в Сенаті, однак представники Демократичної партії в Палаті представників публічно висловлювали сумніви щодо його положень. Під час пресконференції Джеффріс підтвердив, що серед демократів є занепокоєння через можливість надання президенту США Дональду Трампу надто широких повноважень. За його словами, ці побоювання він також поділяє.
Джеффріс наголосив, що демократи в Палаті представників підтримували Україну від початку повномасштабної війни та брали участь у схваленні пакетів допомоги.
«Демократи в Палаті представників на чолі з (колишньою – ред.) спікеркою Ненсі Пелосі від самого початку підтримували український народ. Кожен законодавчий пакет, ухвалений Конгресом для підтримки хоробрості, мужності та суверенітету українців, став прямим результатом лідерства президента Байдена, демократів у Палаті представників або їхніх спільних зусиль, і це лідерство триватиме й надалі», – сказав Джеффріс.
Він закликав адміністрацію Трампа відмовитися від підходу «або по-моєму, або ніяк» і провести переговори з представниками демократів щодо можливого двопартійного рішення.
«Варто сісти за стіл переговорів і обговорити це з майбутнім головою комітету Міксом, майбутнім головою комітету Нілом, а також із Ліндою Санчес, Стеном Гойєром та іншими колегами, які мають ідеї щодо того, як ухвалити двопартійне рішення», – заявив він.
США запровадили санкції проти російського ВТБ
Міністерство фінансів США 14 вересня внесло російський банк ВТБ до санкційного списку за діяльність у фінансовому секторі Ірану. В Управлінні з контролю за іноземними активами США заявили, що банк допомагав Ірану обходити санкційні обмеження. За даними американського відомства, протягом останніх трьох років ВТБ встановив кореспондентські відносини з підсанкційними іранськими банками, використовуючи рахунки для взаємних платежів. У січні 2025 року банк почав розширювати свою присутність у Тегерані, зокрема відкрив офіси для координації роботи з іранською владою та розвитку торгівлі між двома країнами.
За даними Мінфіну США, ВТБ також створив систему розрахунків у національних валютах через кореспондентські рахунки в іранських ріалах і російських рублях. Американська сторона стверджує, що банк вживав заходів для переміщення заморожених іранських активів на мільярди доларів. Санкції запровадили в межах операції Economic Outcast («Економічний вигнанець»), про яку міністр фінансів США Скотт Бессент оголосив 24 серпня 2026 року.
«Міністерство фінансів не терпітиме жодної підтримки режиму і продовжуватиме виявляти, викривати та ізолювати тих, хто допомагає Ірану», – сказав Бессент.
У Мінфіні США попередили іноземні фінансові установи про високі ризики роботи з ВТБ після внесення банку до списку та заявили, що такі установи можуть зіткнутися з обмеженнями щодо кореспондентських рахунків у США. Раніше ВТБ уже потрапляв під санкції США, зокрема у лютому 2022 року та січні 2025 року.
Росіянин визнав провину в незаконному постачанні американських аерокосмічних деталей до росії
У США 32-річний Андрій Самуйловський, який має громадянство Естонії, Швейцарії та росії, визнав себе винним у незаконному експорті американських авіаційних та аерокосмічних компонентів до росії. Про це повідомило Міністерство юстиції США. За даними судових документів, приблизно з початку 2022 року до вересня 2024 року Самуйловський та інші учасники схеми постачали забороненим російським кінцевим користувачам компоненти, пов’язані з аерокосмічним обладнанням. Для експорту цих товарів вони не отримували необхідних ліцензій Бюро промисловості та безпеки Міністерства торгівлі США.
Самуйловський був одним зі співзасновників компанії ITC Middle East FZ-LLC, яку офіційно зареєстрували в березні 2022 року, приблизно через чотири тижні після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну. Від моменту створення компанії до вересня 2024 року американські підприємства здійснили десятки поставок на адресу ITC, а також постачали інші товари американського походження. Переважно це були аерокосмічні товари, експорт яких контролюється США, на загальну суму майже 2 мільйони доларів. Надалі ці товари реекспортували до росії. Вирок Самуйловському мають винести 13 січня 2027 року, йому загрожує максимальне покарання до 20 років позбавлення волі.
Україна шукає нові засоби проти швидкісних російських дронів
Україна розробляє нові засоби для протидії російським ударним безпілотникам із реактивними двигунами, які стали швидшою та складнішою для перехоплення версією дронів типу Shahed. У липні українські військові запросили велику групу виробників для випробування нових перехоплювачів, однак тестування виявило проблеми з керуванням апаратами на швидкості понад 400 кілометрів на годину. За словами джерел Reuters, частина перехоплювачів зазнала аварій, упавши в поля та ліси. Випробування продемонструвало складність завдання напередодні нового зимового періоду, коли Україна водночас стикається з нестачею західних засобів ППО для боротьби з балістичними ракетами.
За даними українських військових, росія приблизно в шість разів збільшила використання реактивних дронів за три літні місяці. У червні російські війська запустили близько 450 безпілотників зі швидкістю від 240 до 500 кілометрів на годину, а в серпні їхня кількість зросла приблизно до 2850. Українська розвідка оцінює виробництво росією таких дронів приблизно у 3000 одиниць на місяць, а найбільше атак припадає на Київ та область, а також район Одеси. Заступник командувача 3-го армійського корпусу Максим Жорін заявив:
«З реактивними дронами ми знову повністю віддали ініціативу – це факт». Він також сказав: «росіяни налагодили масове виробництво та застосування реактивних Shahed, а ми навіть не знаємо, що з ними робити».
Українські виробники та військові працюють над новими перехоплювачами, зокрема апаратами з реактивними двигунами, а також дешевими керованими ракетами. За словами представника Повітряних сил України Юрія Череватенка, частина нових ракет уже проходить випробування, а їхня вартість має бути значно нижчою за вартість цілей, які вони знищуватимуть. Україна також розглядає мережевий підхід, за якого кілька систем одночасно впливатимуть на навігацію дронів та змінюватимуть їхній маршрут. Окремим напрямом є розробка систем штучного інтелекту для перехоплення реактивних дронів на зустрічному курсі, оскільки переслідувати їх нинішнім перехоплювачам часто складно. Поки нові технології не розгорнуті у великих масштабах, значну частину таких цілей продовжують перехоплювати військові літаки, причому через скорочення запасів ракет «повітря–повітря» пілоти дедалі частіше змушені використовувати гармати.
Трамп закликав Зеленського не атакувати російську інфраструктуру виробництва дизельного пального
Президент США Дональд Трамп закликав президента України Володимира Зеленського припинити удари по російській інфраструктурі, пов’язаній із виробництвом дизельного пального. За словами Трампа, українські атаки на російські нафтопереробні підприємства скорочують виробництво пального та сприяють його дефіциту. Україна протягом останніх місяців здійснила серію далекобійних атак безпілотниками по російських нафтопереробних заводах. Київ заявляє, що такі об’єкти є легітимними військовими цілями, тоді як росія через скорочення виробництва зіткнулася з нестачею бензину та іншого пального.
«Пан Зеленський має зробити одну річ: він має припинити вибивати дизельне пальне в росії», – сказав Трамп журналістам під час візиту на Відкритий чемпіонат Ірландії з гольфу.
Він додав: «Ми говорили з паном Зеленським про це. Є багато інших цілей. Не бийте по дизельному пальному. Це шкодить світу».
За словами американського президента, глобальний дефіцит пального пов’язаний не лише із ситуацією на Близькому Сході, а й із війною між росією та Україною. Середня ціна дизельного пального у США в четвер перевищила 6 доларів за галон, уперше досягнувши такого рівня, за даними GasBuddy. Водночас росія знизила прогноз видобутку нафти на 2026 рік до найнижчого рівня за 17 років і переглянула прогноз експорту пального на 2026 та 2027 роки через наслідки війни.
Фото: pravda.com.ua
Автор: Данило Пєвчев