American Coalition for Ukraine засуджує рішення адміністрації Трампа дозволити постачання російського дизельного пального на американський і світовий ринки та закликає виборців по всій країні звернутися до своїх законодавців.
Президент Дональд Трамп оголосив це рішення після розмови з президентом Росії Володимиром Путіним 9 жовтня. В ACU застерегли, що доходи від продажу російського дизельного пального допомагатимуть фінансувати атаки на українські міста, будинки, школи та лікарні.
«Якщо російське дизельне пальне справді постачатимуть на американський ринок, як ідеться в заяві президента, Сполучені Штати безпосередньо долучаться до фінансування вбивств українців», сказано в заяві American Coalition for Ukraine
«Це рішення морально сумнівне за своєю суттю: фактично пропонують фінансувати вбивства, сподіваючись трохи заощадити. Проте американські споживачі навряд чи відчують навіть цю незначну економію. Це цинічна пропозиція країні продати душу за копійки», – сказав директор із питань політики Американської коаліції за Україну Євген Гончаров.
Сенатори обох партій закликають Трампа скасувати угоду щодо російського дизельного пального та виконати новий закон про санкції
Двопартійна група з 12 американських сенаторів – шести республіканців і шести демократів – закликала президента Дональда Трампа скасувати угоду, яка дозволяє повернути російське дизельне пальне на світові ринки, і натомість застосувати санкційні повноваження, схвалені Конгресом у вересні.
Лист від 13 жовтня підписали сенатори-демократи Річард Блюменталь, Джин Шагін, Дік Дурбін, Шелдон Вайтгаус, Джек Рід і Крістофер Кунс, а також республіканці Том Тілліс, Сьюзен Коллінз, Алан Армстронг, Ліза Мурковскі, Мітч Макконнелл і Джон Корнін.
Сенатори наголосили, що домовленість із Володимиром Путіним від 9 жовтня, реалізована через генеральну ліцензію Міністерства фінансів США № 135, принесе Росії додаткові доходи, але навряд чи суттєво знизить витрати американців на пальне.
«Дозвіл Москві вільно продавати російське дизельне пальне на світових ринках шкодить безпековим інтересам США та є зрадою народу України», — написали сенатори, назвавши угоду «подарунком нашому противнику та зрадою наших союзників».
Вони застерегли, що додаткові доходи від продажу дизельного пального допоможуть фінансувати російську війну проти України та поглиблять безпекову співпрацю Москви з Китаєм, Іраном і Північною Кореєю. Водночас, за оцінкою сенаторів, повернення російського дизельного пального на міжнародні ринки матиме лише незначний вплив на ціни на пальне для американських споживачів.
Натомість законодавці закликали Трампа виконати Закон імені Ліндсі Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року, який Конгрес ухвалив у вересні за широкої двопартійної підтримки, а президент згодом підписав. За словами сенаторів, закон надає адміністрації інструменти для посилення економічного тиску не лише на Росію, а й на країни, які допомагають Москві вести війну, передусім Китай.
American Coalition for Ukraine також підтримала лист сенаторів, закликавши Конгрес виступити проти угоди та вжити необхідних заходів.
«Ми дякуємо численним членам Конгресу, які вже висловили обурення цією угодою, і закликаємо інших також підняти голос, а головне – діяти», – сказав директор із питань політики ACU Євген Гончаров.
Двопартійний закон, покликаний скоротити доходи, якими Росія фінансує війну
Криза виникла менш ніж через місяць після того, як Конгрес ухвалив закон, покликаний посилити тиск на енергетичні доходи Росії.
Конгрес остаточно схвалив Закон імені Ліндсі Грема про санкції проти Росії та Ірану 16 вересня, а через два дні президент Дональд Трамп підписав його. Документ передбачає санкції проти російських посадовців, великих банків, пов’язаних із державою компаній і тих, хто підтримує воєнні зусилля Росії. Він обмежує інвестиції та фінансові операції, вимагає підвищення мит до 500% на імпорт із Росії та до 100% на імпорт із визначених країн, які купують російські енергоносії або сприяють обходу санкцій. Закон також продовжує чинні санкції проти Ірану.
Закон зобов’язує президента діяти. Його ключові положення містять обов’язкове формулювання «президент повинен», а низку заходів необхідно запровадити протягом 30 днів після набуття законом чинності. Президент також може робити винятки щодо запровадження санкцій, однак має письмово повідомити Конгрес про відповідність їх національним інтересам США, та пояснити підстави такого рішення.
Палата представників ухвалила законопроєкт 262 голосами проти 159. Його підтримали 58 демократів, 203 республіканці та один незалежний конгресмен, це – свідчення потужної двопартійної підтримки.
Прихильники закону розглядали його як спосіб скоротити доходи, що забезпечують ведення Росією війни. «Цей законопроєкт паралізує російську воєнну машину», – заявив конгресмен Майкл Маккол, республіканець від Техасу.
Конгресвумен Марсі Каптур, демократка від Огайо, наголосила на відповідальності адміністрації за застосування цих повноважень. «Ми надали адміністрації у Вашингтоні нові повноваження, щоб допомогти покласти край цій війні, перекривши джерело фінансування Росії», – сказала вона.
American Coalition for Ukraine підтримала законопроєкт, оскільки він мав закріпити санкції як юридичні зобов’язання. Це дало б законодавцям на Капітолійському пагорбі підстави вимагати їх виконання, а американцям – дієвіший інструмент для обстоювання інтересів України.
Vilni Media розповідають, як American Coalition for Ukraine допомогла домогтися ухвалення законопроєкту, та наводить ексклюзивні подробиці звернень делегатів до членів Конгресу в останні години перед голосуванням.
На Капітолійському пагорбі виборці переконували законодавців підтримати санкції
На кожному Ukraine Action Summit делегати American Coalition for Ukraine вирушають на Капітолійський пагорб, щоб зустрітися зі своїми законодавцями та представниками їхніх офісів і безпосередньо донести до законодавців питання, які хвилюють їхні громади. Цього разу вони діяли за звичним планом, але мали нагальне завдання: домогтися підтримки масштабних санкцій проти Росії.
За словами президентки та голови правління American Coalition for Ukraine Маріянни Третяк, делегати «за два дні пройшли десятки тисяч кроків будівлями офісів Палати представників».
Їхньою головною метою було домогтися ухвалення Закону про санкції проти Росії та Ірану, покликаного посилити економічний тиск на Москву, щоб змусити її припинити війну проти України.
Коли у вівторок Ірина Шифман, одна з керівниць каліфорнійської делегації, прийшла до офісу конгресмена Салюда Карбахаля, демократа від Каліфорнії, результат голосування за законопроєкт про санкції проти Росії ще залишався невизначеним.
Голосування в Палаті представників було заплановане на наступний день. Більшість республіканців були готові підтримати законопроєкт після сигналів схвалення з Білого дому. Проте самих республіканських голосів було недостатньо. Принаймні частина демократів мала проголосувати «за».
За словами Шифман, конгресмен Салюд Карбахаль, демократ від Каліфорнії, давно підтримував Україну. Коли делегація прийшла до його офісу за день до голосування, був зайнятий і не зміг особисто прийти на переговори. Натомість активісти зустрілися з новою співробітницею його команди. Ірина Шифман пішла із зустрічі, так і не дізнавшись, чи підтримає конгресмен законопроєкт про санкції.
«Навіть після зустрічі залишалося незрозумілим, чи проголосує він “за” чи “проти”», – сказала Шифман.
Головне занепокоєння викликало розширення повноважень президента Дональда Трампа щодо запровадження мит. Деякі демократи побоювалися, що він може ними зловживати. Конгресмен Ґреґорі Мікс, демократ від Нью-Йорка та провідний представник своєї партії в Комітеті Палати представників із закордонних справ, виступав проти ухвалення схваленої Сенатом версії без змін. Через позицію керівництва демократів, такі прихильники України, як Карбахаль, мали вирішувати, чи голосувати всупереч позиції своєї партії.
За словами Шифман, виборці підготували докладні аргументи на користь того, що законопроєкт допоможе Україні, посиливши економічний тиск на Росію.
«Виборці навели докладні аргументи, які були дуже корисними й важливими під час зустрічі. Але більша частина розмови стосувалася повноважень щодо запровадження мит», – сказала вона.
Каліфорнійська делегація звернулася до офісу Карбахаля із закликом підтримати законопроєкт в останній момент перед голосуванням.
Зрештою Карбахаль проголосував «за».
Делегація також привезла особисті листи від виборців, які не змогли приїхати до Вашингтона. На зустрічі з конгресвумен Джулією Браунлі, демократкою від Каліфорнії, ці листи дали змогу безпосередньо донести позицію жителів її округу під час обговорення законопроєкту про санкції.
«Це були не шаблонні листи», – сказала Шифман. Кожен містив особисте звернення із закликом підтримати законопроєкт, дозволяючи людям долучитися до адвокаційних зусиль делегації, навіть залишаючись удома.
Каліфорнійська делегація посилила свою позицію, залучивши не лише голоси окремих виборців, а й місцевого бізнесу. В офісі конгресмена Дейва Міна, демократа від Каліфорнії, делегати передали лист від генерального директора компанії з виробництва напівпровідників, в штаті якої 900 працівників, розповіла Шифман. У компанії не має українського коріння, але вона підтримувала Україну ще з 2014 року. Її участь продемонструвала, що санкції підтримують не лише представники українсько-американської громади, а й роботодавці в окрузі конгресмена.
«Вони розуміють, наскільки важливе це питання, і підтримують Україну від самого початку, ще з 2014 року», – сказала Шифман про компанію. На запитання про вплив залучення бізнес-лідерів вона додала: «Безумовно, це справді зрушило гори».
Конгресмен Дейв Мін проголосував «за».
Г’ю Моррісон описав підхід делегації як «оксамитовий молот» – наполегливо відстоювати свої аргументи, водночас зберігаючи робочі відносини з офісами законодавців, які підтримували Україну. «Ми твердо обстоювали свою позицію та вказували на факти, але робили це з повагою», – сказав він.
За словами Моррісона, який долучився до делегації Меріленду, офіс конгресвумен Сари Елфрет, демократки від цього штату, спочатку не визначився щодо підтримки законопроєкту про санкції. Хоча раніше її офіс підтримував Україну, цього разу обіцянки проголосувати «за» не було.
Ще до зустрічі Моррісон обмінювався інформацією з радником Елфрет із національної безпеки. Коли той надіслав статтю із застереженнями демократів щодо передбачених законопроєктом повноважень президента запроваджувати мита, Моррісон відповів аргументами про вузьку спрямованість цих положень. Він також наголосив, що законопроєкт закріпить у законі санкційні заходи, які досі ґрунтувалися на рішеннях виконавчої влади.
«Але потрібно намагатися й наводити якомога переконливіші аргументи, щоб подолати ці внутрішньополітичні застереження», – сказав Моррісон.
Щоб підкреслити нагальність рішення, делегати навели аргумент конгресмена Стені Гоєра, демократа від Меріленду: на підготовку законопроєкту до цього етапу пішло два роки, а Україна не може дозволити собі ще два роки чекати на санкції проти Росії.
Зрештою Елфрет проголосувала «за».
Зустрічі відбувалися у вівторок і середу, коли законодавці визначалися зі своїми позиціями перед остаточним голосуванням. Моррісон вважав, що розмови з делегатами стали частиною успіху голосування за законопроєкт.
Побачити російську війну на власні очі
Члени Конгресу особисто бачили наслідки війни, відвідуючи Україну попри небезпеку російських атак. У вересні до Києва приїхали сенатори Том Тілліс, Джон Куртіс і Алан Армстронг, а також конгресмени Дон Бейкон, Салюд Карбахаль, Джим Коста, Євген Віндман і Веслі Белл.
Цей візит також нагадав про небезпеку російських дронових атак навіть далеко від фронту. Згадуючи поїздку Карбахаля, Шифман сказала: «Вони могли опинитися в потязі, по якому вдарили годиною пізніше».
13 вересня російський дрон уразив потяг поблизу станції Ягодин, неподалік польського кордону. Дипломатичний потяг, яким їхали колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, колишній прем’єр-міністр Швеції Карл Більдт і європейські радники з питань безпеки, вирушив раніше. Інший потяг, у якому перебував колишній директор ЦРУ Девід Петреус, на момент удару ще стояв на станції Ягодин, повідомила «Укрзалізниця», за інформацією Associated Press.
Тепер, коли закон про санкції набув чинності, законодавці мають міцніше правове підґрунтя, щоб вимагати заходів проти доходів, які фінансують російську війну, та контролювати виконання закону адміністрацією.
Автор: Андрій Гетьман
