У столиці США відбулася панельна дискусія Examining Russia’s Assault on Ukraine’s Cultural Heritage, організована Atlantic Council спільно з The Antiquities Coalition. Подія зібрала дипломатів, науковців, експертів із культурної спадщини та правозахисників, які обговорили системні атаки Росії на українську культуру та шляхи міжнародної співпраці для її збереження.
Відкриваючи дискусію, старший директор Євразійського центру Atlantic Council Джон Гербст наголосив: знищення української культури – не випадковий наслідок бойових дій, а свідома частина стратегії Кремля.
«Напад на українських митців та культуру – фундаментальна частина вторгнення. Це частина зусиль стерти українську національну ідентичність, яка суперечить поглядам кремлівського “фюрера” на історію», – заявив він.
Посол України у США Оксана Маркарова підкреслила, що атаки на культурну спадщину – це одна з головних причин російської агресії, починаючи з 2014 року. «Це не побічна шкода війни, а її сутність. Українська культура – під прицілом. І це стосується не лише нас, це спадщина усього світу», – сказала вона.
Маркарова повідомила, що тільки з Маріупольського краєзнавчого музею після окупації 2022 року було вкрадено понад 2000 експонатів. Серед них — унікальна фігурка бика VI тисячоліття до н.е., знайдена археологом Миколою Макаренком. Цей артефакт став першим українським об’єктом у списку Ten Most Wanted Antiquities The Antiquities Coalition.
Загалом, за даними української сторони, з тимчасово окупованих територій викрадено щонайменше 35 тисяч музейних предметів. Пошкоджено чи знищено понад 1300 об’єктів культурної інфраструктури, серед них — драмтеатр у Маріуполі, бібліотеки та пам’ятки ЮНЕСКО, зокрема Софійський собор у Києві.
Голова The Antiquities Coalition Дебора Лер назвала фігурку з Маріуполя символом ширшої кампанії Росії зі знищення та переписування історії:
«Це не лише про руйнування. Це про контроль – використання артефактів для переписування історії та стирання ідентичності».
Вона нагадала, що включення об’єкту до списку Most Wanted – це заклик до дії, і міжнародна співпраця вже неодноразово допомагала повертати культурні цінності.
Перша заступниця міністра культури та інформаційної політики України Галина Григоренко наголосила, що захист культурної спадщини не можна відкладати до завершення війни: «Це війна за виживання українського суспільства. Культурна спадщина – ядро нашої ідентичності та мотивації жити. Відновлення відбувається вже сьогодні». Вона повідомила, що Україна активно документує злочини проти культури, співпрацює з правоохоронцями та міжнародними організаціями, запроваджує санкції проти російських музейників, причетних до пограбувань, та створює Міжнародний фонд культурної спадщини України для координації допомоги.
Директор програм Центру культурної спадщини Пенсильванського університету Браян Деніелс розповів про унікальне поєднання аналітики, супутникових знімків і документування з місця подій в Україні: «Ми бачимо безпрецедентні масштаби руйнувань – особливо бібліотек, що є спробою знищити українську мову. Але ми також бачимо надзвичайну відданість українців своїй культурі».
Професорка та директор Центру з вивчення тероризму, транснаціональної злочинності та корупції Університету Джорджа Мейсона Луїза Шеллі акцентувала на зв’язках культурного мародерства з організованою злочинністю та тероризмом: «Це подвійний злочин: він не лише приносить прибуток, а й руйнує соціальну солідарність і підриває майбутнє суспільства».
Вона закликала залучати до пошуку викрадених об’єктів широке коло волонтерів та фахівців, використовуючи штучний інтелект і онлайн-моніторинг.
Сьогодні Євросоюз, за словами Григоренко, надає Україні пакувальні матеріали, обладнання для зберігання евакуйованих колекцій та тимчасові сховища за кордоном. Станом на сьогодні евакуйовано понад 630 тисяч музейних предметів. Також триває цифровізація фондів та реєстрів нерухомої спадщини, що стане основою для майбутніх судових позовів і повернення вкрадених експонатів.
Письменник і засновник Monuments Men and Women Foundation Роберт Едсел нагадав, що після Другої світової війни СРСР масово вивозив культурні цінності з Німеччини, тоді як західні союзники повернули їх власникам. «Ми повинні вимагати повного обліку того, що було вкрадено чи знищено, і відновлення справедливості. Це наша спільна культурна спадщина, і без неї світ стане біднішим», – сказав він, додавши, що лише об’єднавши країни та людей доброї волі, можна забезпечити, щоб культурна спадщина України не лише вижила, а й відновилася після війни.
Ця дискусія у Вашингтоні стала не лише фіксацією втрат, але й сигналом світові: атака на українську культуру – це виклик усій цивілізації, а її захист вимагає негайної, скоординованої та глобальної відповіді.
Авторка: Діана Худко