Ігор Юшкевич – український танцівник світового рівня, уродженець Полтавщини, якого називали «архітектором американського балету» за значний внесок у його розвиток. Артист був одним із найвидатніших танцюристів XX століття та залишив помітний слід у світовій історії балетного мистецтва.
Про це повідомляє Ukrainian Magazine.Chicago.
Ігор Іванович Юшкевич народився 13 березня 1912 року в родині судді в місті Пирятин на Полтавщині. У 1920 році, тікаючи від більшовицької революції, його родина опинилася в Белграді (Королівство Югославія). Там майбутній артист навчався у російсько-сербській гімназії, а пізніше вступив до Белградського університету, де почав вивчати право.
Попри захоплення спортом, зокрема боротьбою та легкою атлетикою, Юшкевич відкрив для себе балет у відносно пізньому віці. Його фізична підготовка привернула увагу югославської балерини Зені Грунт, яка запропонувала йому стати її партнером. Після року інтенсивних тренувань Юшкевич дебютував у Парижі в 1932 році.
Париж відкрив для нього нові можливості. Юшкевич продовжив навчання у знаменитої балерини Ольги Преображенської. У 1934 році він приєднався до трупи «Les Ballets de Paris» під керівництвом Броніслави Ніжинської. У 1935 році артист увійшов до складу трупи Леона Войцеховського. Саме тоді він познайомився зі своєю майбутньою дружиною, танцівницею Анною Скарповою. Подружжя одружилося у 1938 році і того ж року почало працювати у «Ballet Russe de Monte Carlo», де Юшкевич став головним танцюристом.
На піку кар’єри у 1944 році він залишив сцену та вступив до Військово-морських сил США під час Другої світової війни. Після двох років служби повернення до балету було складним, однак завдяки наполегливим тренуванням він відновив свою форму.
У 1946 році Юшкевич приєднався до «Ballet Russe Highlights» під керівництвом Леоніда Массіна, а восени того ж року став головним танцюристом «Ballet Theatre» (нині – «American Ballet Theatre»). На сцені цього театру він виконував провідні партії та виступав із відомими балеринами, серед яких Алісія Маркова, Тамара Туманова та Наталія Красовська. Однією з найвідоміших стала його співпраця з Алісією Алонсо у постановці «Жизель» та в постановках Джорджа Баланчина.
У 1947 році артист виступав на Кубі, а через рік вирушив у гастролі Латинською Америкою з трупою Алісії Алонсо. У «Балеті Алісії Алонсо» він виконував, зокрема, роль Ромео в постановці «Ромео і Джульєтта» Альберто Алонсо. Юшкевич і Алонсо стали одними з помітних постатей балетної сцени того часу.
Серед їхніх спільних проєктів були виступ у стрічці Ентоні Тюдора «Тінь вітру» (1948) та участь у фільмі Джина Келлі «Запрошення на танець» (1952). У 1955 році Юшкевич повернувся до «Ballet Russe de Monte Carlo», а у 1960 році знову приєднався до «American Ballet Theatre» як запрошений артист і взяв участь у першому візиті трупи до Радянського Союзу.
У 1962 році Ігор Юшкевич завершив кар’єру танцівника. Разом із дружиною Анною Скарповою він відкрив власну балетну школу в Нью-Йорку. Надалі працював балетмейстером і викладачем у багатьох балетних школах США. Його педагогічна діяльність охоплювала різні штати – від Нью-Йорка до Техасу, де у 1971–1982 роках він викладав на факультеті Техаського університету в Остіні.
У 1985 році разом із Ілоною Копен він заснував Нью-Йоркський міжнародний конкурс балету, який об’єднував молодих танцівників з різних країн світу.
Внесок Юшкевича у розвиток балетного мистецтва в США був відзначений низкою нагород. У 1958 році він отримав «Dance Magazine Award», у 1991 році – «Capezio Dance Award», а у 1993 році став лауреатом кубинської премії «Premio del Gran Teatro de La Habana».
Ігор Юшкевич помер 13 червня 1994 року в Нью-Йорку. Його стиль, що поєднував спортивну силу, витонченість і елегантність, став важливим орієнтиром для розвитку чоловічого балету на Американському континенті.
Фото: ukrainianchi
Автор: Данило Пєвчев