У Києві російські дрони з реактивними двигунами атакували цивільні та наукові об’єкти, внаслідок чого є загиблі та поранені. Удар по будівлі НАН України викликав реакцію американських академій, керівництва ЄС і Франції. Водночас Польща готується до розширення співпраці у виробництві ракет для Patriot, Британія зберігає політику обмеження прямих контактів із російськими чиновниками, а на окупованих територіях росія продовжує замінювати українські інституції власною системою управління.
Російські дрони з реактивними двигунами атакували Київ удень: є загиблі та поранені
Київ 28 вересня зазнав масштабної атаки російських дронів із реактивними двигунами, які влучили в центральну частину міста. Серед пошкоджених об’єктів опинилися будівля Національної академії наук України та медичний центр «Добробут». Внаслідок серії ударів загинули щонайменше двоє людей, ще 24 людини дістали поранення, серед них троє дітей. У медичному центрі були поранені шестеро медичних працівників.
У Washington Post зазначають, що росія останніми тижнями використовує проти Києва швидші та технологічно досконаліші безпілотники, тоді як Україна поки не має достатньої кількості нових перехоплювачів для боротьби з ними. Удари також спрямовувалися по складах із продуктами та медикаментами, автозаправних станціях і центрах обробки даних. У кремлі заявили, що Україна нібито «платить ціну» за атаки по росії, а російські сили «завдають ударів по цілях, які вважають відповідними». Водночас Володимир Зеленський закликав партнерів надати більше засобів перехоплення та заявив: «Кожен російський терористичний акт призводить до жертв, яких можна було б уникнути, якби тиск на росію був тотальним».
Академії США, Макрон і фон дер Ляєн засудили удар росії по НАН України
Президенти трьох національних академій США – наук, інженерії та медицини – засудили удар російського дрона по будівлі Національної академії наук України в Києві 28 вересня. Американські академії заявили про підтримку української наукової спільноти та пообіцяли продовжувати допомогу українським дослідникам. «Ми засуджуємо цей прямий напад на наукову інфраструктуру країни», – йдеться в коментарі Національної академії наук США. У заяві також зазначили, що від початку повномасштабної війни американські академії разом із міжнародними науковими та благодійними організаціями підтримують дослідників, які працюють в Україні або були змушені виїхати. «Ми знаємо, що українська наукова спільнота сильна, і продовжуватимемо підтримувати її», – йдеться в заяві.
Атаку також засудили президент Франції Еммануель Макрон та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Фон дер Ляєн заявила, що «наука стала мішенню для росії», та висловила підтримку рятувальникам і родинам загиблих. «Ці удари є черговим свідченням ворожої зневаги російського режиму до науки й правди. Вони доповнюють варварство щоденних ударів, спрямованих проти мирних українців», – написав Макрон. Єврокомісарка з питань стартапів, досліджень та інновацій Екатерина Захарієва також заявила: «Наука – це про творення майбутнього, а не руйнування». У США на атаку відреагував конгресмен Дон Бейкон, а Центр українських студій Кембриджського університету назвав будівлю Президії НАН України осередком української науки, знань та інтелектуального життя.
Польща готова розмістити завод із виробництва ракет для Patriot
Польща готова розглянути розміщення на своїй території заводу з виробництва ракет для систем протиповітряної оборони Patriot, зокрема у випадку отримання Україною американської ліцензії на їхнє виробництво. Про це заявила заступниця міністра національної оборони Польщі Магдалена Собковяк-Чарнецька. За її словами, польська сторона пропонує розмістити підприємство на своїй території, щоб виробництво перебувало у відносно безпечній зоні. Вона також зазначила, що Польща вже працює над можливістю створення сервісного центру для систем Patriot та перспективою розгортання виробництва ракет-перехоплювачів.
«Президент України Володимир Зеленський у п’ятницю оголосив, що Дональд Трамп ухвалив «остаточне рішення» про надання Україні ліцензій на виробництво ракет Patriot. Побачимо, чи це станеться, (…) Якщо планується будівництво такого заводу в Україні, ми пропонуємо побудувати його в Польщі, щоб він розташовувався на так званій безпечній території», – сказала Собковяк-Чарнецька.
Вона додала, що польська заявка на розміщення сервісного центру та майбутнього виробництва ракет не залежить від рішення щодо української ліцензії. За її словами, навіть якщо Україна отримає дозвіл на виробництво ракет Patriot, це не припинить польські зусилля щодо розвитку власних виробничих спроможностей. Польща також розглядає можливість співпраці з Україною у виробництві ракет-перехоплювачів для цих систем.
Британія не змінюватиме політику щодо прямих контактів із російськими чиновниками після запрошення путіна на G20
Велика Британія не планує змінювати політику щодо прямих контактів із російськими чиновниками після того, як президент США Дональд Трамп запросив путіна на грудневий саміт G20 у Маямі. Міністр закордонних справ Великої Британії Ед Мілібенд заявив, що рішення про запрошення російського президента Вашингтон ухвалює самостійно. Водночас Лондон не планує наслідувати цей підхід наступного року.
«У нас існує давня політика відмови від прямих контактів на моєму рівні з російською стороною з часу вторгнення в Україну. Ми не збираємося змінювати цю політику», – сказав Мілібенд.
Міністр зазначив, що британська позиція частково пов’язана з демонстрацією солідарності з Україною. Водночас він наголосив, що різні держави можуть ухвалювати різні рішення щодо взаємодії з росією. «Різні країни приймають різні рішення щодо таких речей», – сказав Мілібенд. Він також підтвердив, що прем’єр-міністр Енді Бернем візьме участь у саміті G20 у Маямі в грудні. Водночас британський міністр відмовився оцінювати склад запрошених на зустріч.
росія формує систему управління на окупованих територіях України та змінює її інституції
росія поступово вибудовує на окупованих територіях України систему управління, яка охоплює адміністративну, правову, економічну, освітню та інформаційну сфери. Йдеться про частини Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, де російські структури замінюють українські інституції. російська влада запроваджує власне законодавство, документи, систему оподаткування, міграційні та силові механізми, а також російські освітні програми. За даними The Atlantic, 13 червня путін заявив російським чиновникам, що завдання москви полягає в об’єднанні цих територій до 2030 року в єдиний правовий, економічний, освітній, культурний та інформаційний простір із росією.
Одним із ключових інструментів контролю залишається вимога отримувати російські паспорти, які необхідні для доступу до частини соціальних послуг, працевлаштування, пенсій та освіти. Автори матеріалу також описують вилучення української нерухомості, обмеження українських медіа та комунікацій, переорієнтацію промислових підприємств і використання інфраструктури для російських військових потреб. Окремий напрям стосується дітей: на окупованих територіях запроваджують російські освітні програми та розширюють діяльність молодіжних організацій із військово-патріотичною підготовкою. За даними, наведеними в матеріалі, від лютого 2022 року до кінця 2025 року російські сили примусово мобілізували близько 50 тисяч українців на окупованих територіях, а з 2024 року російська влада конфіскувала або визначила для конфіскації щонайменше 34 тисячі об’єктів нерухомості українських громадян.
Політичний огляд сформовано за особистим спецвипуском резидента VM Ореста Дейчаківського.
Фото: Illustration by Adam Maida. Source: Sefa Karacan / Anadolu / Getty; Getty; Wikimedia
Автор: Данило Пєвчев