Ігор Сікорський – всесвітньо відомий авіаконструктор українського походження, творець першого у світі важкого багатомоторного літака та один із піонерів світової авіації.
Про це повідомляє Український інтерес.
Майбутній інженер з’явився на світ у родині професора Київського університету Святого Володимира Івана Сікорського 6 червня 1889 року. Освіту здобув у Морському кадетському корпусі в Санкт-Петербурзі, згодом навчався у Київському політехнічному інституті. Був одним з організаторів Повітроплавного гуртка КПІ та членом Київського товариства повітроплавання.
У 1909 році Сікорський побудував два гелікоптери, однак через недостатню потужність двигунів вони не змогли піднятися в повітря з пілотом. Після цього він зосередився на створенні літаків. Уже в червні 1910 року здійснив перший політ на аероплані власної конструкції, а в 1911 році на біплані С-5 встановив рекорди Російської імперії за висотою, дальністю, тривалістю та швидкістю польоту.
Ігор Сікорський (праворуч) з братом Сергієм і сестрами Ольгою, Лідією та Оленою (1906 рік)
У 1912 році Сікорський переїхав до Санкт-Петербурга, де став головним конструктором авіаційного відділення Російсько-Балтійського вагонного заводу. Він був переконаний, що майбутнє авіації – за великими багатомоторними літаками з комфортними кабінами.
У серпні 1912 року розпочав роботу над першим у світі багатомоторним літаком «Гранд». Апарат мав чотири двигуни, вагу близько 4 тонн і швидкість до 90 км/год. Літак став прототипом майбутніх пасажирських, транспортних і військових машин. Він мав закриту кабіну, пасажирський салон із меблями, туалетом і умивальником – рішення, які на той час не мали аналогів.
Перші випробування «Гранда» відбулися навесні 1913 року, а 10 травня було здійснено повноцінний політ. Згодом конструкцію вдосконалили, встановивши чотири двигуни в ряд. У липні 1913 року літак піднявся в повітря в новій конфігурації і був перейменований на «Русский Витязь». Сікорський особисто брав участь у випробуваннях.
“Кар’єра” літака завершилася 24 вересня 1913 року, коли під час конкурсу військових аеропланів на нього впав двигун іншого літака. Сікорський вирішив не відновлювати апарат, оскільки вже працював над новим проєктом.
Наступною розробкою став «Ілля Муромець» – ще більший чотиримоторний літак із розмахом крила до 32 метрів і злітною вагою понад 5 тонн. Він мав електричне освітлення, опалення та можливість обслуговування двигунів під час польоту. Перший політ відбувся 23 грудня 1913 року.
«Ілля Муромець» став серійним літаком – було побудовано близько 85 машин. У 1914 році на їх основі створили перший у світі бойовий підрозділ важких багатомоторних літаків – Ескадру повітряних кораблів. Під час Першої світової війни ці літаки використовувалися як бомбардувальники та розвідники, здійснивши сотні бойових вильотів і скинувши десятки тонн бомб.
У 1915 році Сікорський створив винищувач С-16 для супроводу «Іллі Муромця». Загалом до революції він розробив близько 25 моделей літаків, два гелікоптери, три аеросани та один авіадвигун.
Після подій 1917 року виробництво літаків було зупинено. У 1918 році Сікорський емігрував – спочатку до Великої Британії, потім до Франції, а згодом до США.
У Сполучених Штатах він спочатку працював викладачем математики, а 5 березня 1923 року заснував власну компанію “Sikorsky Aero Engineering Corporation”. У США він створив 17 типів літаків і 18 типів гелікоптерів, більшість із яких випускалися серійно.
Після Другої світової війни компанія Сікорського стала одним із лідерів світового авіабудування. Одним із найбільших досягнень став гелікоптер S-55, який у 1952 році здійснив перший у світі трансатлантичний переліт. Останнім вертольотом, розробленим за участі Сікорського, був S-58 (1954-1955 роки), який експлуатувався майже в 50 країнах світу.
Підприємство Sikorsky Aircraft продовжує працювати і нині, входячи до складу корпорації Lockheed Martin.
Ігор Сікорський помер 26 жовтня 1972 року в місті Істон (штат Коннектикут) та похований у Стратфорді. В Україні його ім’ям названо вулицю, міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни), а також Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут».
Фото: theukrainians.org, uain.press, sikorskyarchives.com
Автор: Данило Пєвчев