Український досвід ведення війни стає орієнтиром для сучасних армій і змінює підходи до бойових дій. Водночас міжнародна підтримка стає більш прагматичною і залежною від інтересів союзників. США переглядають свою роль, а Європа змушена брати більше відповідальності за безпеку континенту. На цьому тлі війна в Україні стає частиною ширшої глобальної трансформації безпекової політики.
США дозволили операції з російською нафтою, Україна закликає повернути санкції
Сполучені Штати видали нову ліцензію, яка дозволяє проведення операцій із російською нафтою та нафтопродуктами, завантаженими до 17 квітня. Йдеться про тимчасове послаблення обмежень, яке включає технічні операції – швартування суден, ремонт, забезпечення безпеки екіпажу та інші супутні процеси. Дозвіл діятиме до 16 травня 2026 року, що фактично відкриває вікно для завершення низки угод, які раніше потрапили під санкції. Це рішення ухвалене на тлі спроб стабілізувати енергетичні ринки.
Водночас українська сторона виступила з критикою такого підходу. Посол України у США Ольга Стефанішина закликає відновити обмеження, наголосивши, що послаблення санкцій дозволяє росії отримувати додаткові доходи для ведення війни.
«Не можна допустити, щоб Росія отримувала вигоду від дій свого союзника – Ірану», – зазначила посолка.
Стефанішина також підкреслила, що фінансові потоки від енергоресурсів напряму впливають на здатність росії продовжувати агресію та підтримувати інші ворожі до США сили.
У Пентагоні заявили, що підтримка України не може залежати від США
У Міністерстві оборони США заявили, що подальша військова підтримка України не може й надалі базуватися на американських ресурсах. Керівник політичного напряму Пентагону Елбрідж Колбі наголосив, що попередня допомога значною мірою здійснювалася за рахунок обмежених запасів США, що більше не є сталим підходом.
«Європа повинна прискорити взяття на себе основної відповідальності за оборону континенту», – заявив він.
За його словами, це питання не вибору, а стратегічної необхідності.
На цьому тлі США фактично скоротили військову допомогу Україні, зосередившись на моделі продажу озброєння за кошти союзників. Водночас європейські країни почали збільшувати власний внесок, зокрема у сфері ППО, дронів і далекобійного озброєння. Попри це, Україна й надалі стикається з дефіцитом засобів протиповітряної оборони, особливо для перехоплення балістичних ракет. У Пентагоні наголошують, що вирішення цієї проблеми вимагатиме посилення оборонно-промислової бази Європи.
У США заявили, що Україна змінила сучасну війну
Міністр армії США Ден Дрісколл заявив, що досвід Збройних сил України суттєво вплинув на сучасні підходи до ведення війни. Виступаючи під час засідання Конгресу США, він наголосив, що українські військові впровадили інновації, які змінюють саму природу бойових дій.
«Я був у Києві, я провів багато часу з представниками українського керівництва. Вони докорінно змінили те, як люди беруть участь у конфліктах», – зазначив посадовець.
За його словами, ці зміни вже впливають на військове мислення партнерів України.
Дрісколл також підкреслив, що американська сторона активно вивчає український досвід.
«Я публічно заявляю, що ми багато чому вчимося у них і засвоюємо багато уроків, які вони нам дали», – сказав він.
Міністр назвав «абсолютно дивовижною» роботу з інновацій, які застосовуються українськими військовими на полі бою. За оцінками експертів, такі технологічні рішення, зокрема у сфері дронів та цифрових систем управління, вже стали важливою частиною сучасної війни. Дрісколл, якого вважають близьким до віцепрезидента США Джей Ді Венса, відіграє дедалі помітнішу роль у формуванні оборонної політики адміністрації Дональда Трампа.
Союзники побоюються поспішної угоди США з Іраном
Європейські союзники висловлюють занепокоєння щодо можливого швидкого укладення рамкової угоди між США та Іраном. За словами дипломатів, Вашингтон може прагнути швидкого політичного результату, що призведе до поверхневих домовленостей без вирішення ключових технічних питань.
«Проблема не в тому, що угоди не буде, а в тому, що вона може бути поганою», – зазначив один із європейських дипломатів.
Експерти наголошують, що ядерна програма Ірану є надзвичайно складною темою, яка потребує тривалих і детальних переговорів. Вони також звертають увагу на глибоку недовіру між сторонами та різні підходи до переговорного процесу. Європейські країни фактично опинилися на другорядних ролях у цьому процесі, хоча мають значний досвід попередніх переговорів. Дипломати попереджають, що поспішні рішення можуть створити нові ризики замість стабілізації ситуації.
Мерц і Макрон розходяться у підходах до Ормузької протоки
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президент Франції Еммануель Макрон мають різні бачення щодо майбутньої місії в Ормузькій протоці. Німеччина виступає за координацію з США та розглядає можливість участі американських сил у забезпеченні безпеки судноплавства.
«Є хороші аргументи на користь цього», – зазначив Мерц, коментуючи потенційну співпрацю.
Натомість Франція наполягає на створенні окремої європейської коаліції без участі США, Ізраїлю та Ірану. Париж пропонує зосередитися на мирних заходах, зокрема розмінуванні та супроводі суден під європейським керівництвом. Представники Франції підкреслюють необхідність гарантій безпеки з боку Ірану та США для стабільності в регіоні.
Фото: ШІ
Автор: Данило Пєвчев