Двері посольства України у США у Вашингтоні знову відкрилися для відвідувачів у межах щорічної програми Passport DC: ініціативи, під час якої дипломатичні представництва різних країн знайомлять гостей зі своєю культурою, історією та традиціями.
Сотні людей – не лише українці, а й громадяни США прийшли до посольства, щоб побачити українські експозиції. Посольство України бере участь у Passport DC вже 19 років, але після 2022 року через війну будівлю закрили для масових відвідувань.
«З 2022 року з багатьох причин ми припинили запрошувати відвідувачів до приміщення нашої установи», – пояснив заступник посла України у США Денис Сєнік. – «І сьогодні відкрили двері. Ми кожного дня отримували запитання: коли можна відвідати посольство. Нині прийшла велика кількість людей, і ми чуємо слова вдячності за те, що ми боремося не лише за свободу України, а й за свободу вільного світу».
Будинок, де народжувалася американська столиця: історія міста Вашингтон під дахом посольства України
Посольство України розташоване у будинку Forrest-Marbury House – одній з найважливіших історичних споруд американської столиці. Саме тут 29 березня 1791 року відбулася історична вечеря за участю Джорджа Вашингтона та місцевих землевласників.
На ній домовилися передати землі для створення майбутньої столиці – Вашингтона. Українські дипломати підготували спеціальну експозицію, яка викликає особливий інтерес у рік, коли американці святкують 250 років Незалежності США. Ось запис з щоденника Джорджа Вашингтона про знамениту вечерю.
Зустріч стала ключовим моментом у заснуванні столиці Сполучених Штатів. Через рік почалося будівництво Білого Дому, а у 1793 році було закладено перший камінь Капітолію США. У дослідженні Бібліотеки Конгресу в рамках програми Historic American Buildings Survey (HABS) зазначено, що Forrest-Marbury House є «єдиною спорудою у Вашингтоні, чия задокументована історія безпосередньо пов’язана із заснуванням федеральної столиці».
Перший власник будівлі – Урія Форрест, ветеран Війни за незалежність, близький соратник Джорджа Вашингтона та мер Джорджтауна, який у ті часи був окремим містом, а нині є найстарішим районом американської столиці. Споруда – рідкісний приклад архітектурного стилю Америки часів проголошення Незалежності – Federal style.
Збереглися оригінальні дерев’яні сходи, старовинні віконні рами, декоративні панелі та цегляна кладка.
В посольстві України також зберігається копія ключа від Бастилії, взяття якої символізувало перемогу Французької революції. Маркіз де Лафаєт – головний архітектор американської столиці – передав один із оригінальних ключів своєму другові Джорджу Вашингтону.
Оригінал ключа нині перебуває у Маунт-Верноні, а копія стала частиною Меморіальної кімнати Джорджа Вашингтона в українському посольстві.
Будинок Forrest-Marbury House символічно пов’язаний також із системою гілок американської влади та формуванням конституційного устрою США. Другим власником споруди став Вільям Марбері, учасник справи Marbury v. Madison 1803 року, яка постановила, що Конституція США має вищу юридичну силу за закони, ухвалені Конгресом, а Верховний суд має право тлумачити Конституцію.
Денис Сєнік наголосив: «Ми надзвичайно раді бути частиною американської історії та щасливі долучитися до святкування 250-річчя незалежності Сполучених Штатів, у той час як Україна відзначатиме 35 років від моменту, коли вона нарешті звільнилася від радянської російської імперії».
«Є одне посольство, куди ми потрапимо за будь-яких обставин, це – Україна»
У рамках ініціативи Passport DC українські дипломати проводили екскурсії для відвідувачів. Серед них був і Ян Дюплен.
Під час виступу вона згадала, що створювала фестиваль майже два десятиліття тому як спосіб відкрити дипломатичні місії для жителів Вашингтона та допомогти людям познайомитися з культурами різних країн через особистий контакт.
«Дев’ятнадцять років тому я була частиною команди, яка започаткувала Passport DC», – нагадала Дюплен. – «Ідея була в тому, щоб відкрити посольства, аби люди могли прийти й познайомитися з різними культурами. Зараз свої двері відкривають 70 посольств. І Україна була з нами від самого початку».
Дюплен також підкреслила, що сьогодні культурна дипломатія має особливу силу, оскільки дозволяє людям емоційно відчути зв’язок з Україною та не забувати про війну. Тому візит до посольства України був для неї особливим. Наприкінці виступу Дюплен емоційно подякувала українцям за їхню стійкість:
«Я сказала сьогодні, що серед 70 посольств є одне посольство, куди ми потрапимо за будь-яких обставин. І це – Україна. Бути тут сьогодні, це показник сили культурної дипломатії, цей зв’язок на дуже особистому, емоційному рівні сьогодні відчувається більше, ніж будь-коли. Благослови вас Бог».
«Українці – міцні горішки»: World Central Kitchen про війну та гуманітарну місію
Слова Дюплен про емоційний зв’язок із Україною перегукувалися з тим, як ще один учасник заходу у посольстві – World Central Kitchen – описував свою гуманітарну місію. Організація, яку створив відомий шеф-кухар Хосе Андрес, допомагає Україні з перших днів широкомасштабного вторгнення Росії. Для багатьох американців World Central Kitchen – це добре відома гуманітарна організація, яка асоціюється не з політичними дискусіями, а з конкретною допомогою людям під час криз.
Хав’єр Гарсія, генеральний директор і співголова World Central Kitchen, каже, що те, що у 2022 році починалося як мобільна кухня на польському кордоні, перетворилося на масштабну мережу підтримки по всій Україні.
Нині Росія завдає ударів по цивільній інфраструктурі, намагаючись зробити нестерпним життя мирного населення, особливо цієї зими, коли Кремль спробував заморозити цілі міста.
«Війна прийшла туди, де люди живуть, працюють, ходять до школи», – розповідає Хав’єр Гарсія для американських відвідувачів. – «Війна стала частиною життя кожного українця. Українські родини змушені щодня жити між повітряними тривогами, укриттями, роботою та навчанням дітей».
За його словами, через постійні атаки на енергетичну інфраструктуру та блекаути гуманітарна допомога теж змінилася. Команди World Central Kitchen адаптувалися до нових умов – готували їжу просто неба, працювали під час морозів і допомагали невеликим громадам біля фронту. Після ракетних ударів команда WCK реагує практично миттєво: мережа екстрених координаторів по всій Україні дозволяє доставляти гарячу їжу вже через одну-дві години після атаки.
Хав’єр Гарсія каже, що організація перейняла український досвід для роботи в інших регіонах. А українська команда допомогла зробити саму організацію сильнішою та ефективнішою.
«Якщо сьогодні ми можемо працювати у такому масштабі в інших кризових регіонах світу, зокрема в Газі, то багато в чому це завдяки Україні», – сказав Гарсія. – «Україна допомогла нам зрозуміти, як реагувати швидко, гнучко і водночас не забувати про кожну окрему людину».
Потяги під ударами: американцям показали реальність української залізниці під час війни
Американські відвідувачі могли дізнатися про постійні російські атаки на українські пасажирські потяги та цивільну інфраструктуру завдяки проєкту UZ Meal Kit. Організатори кажуть: для багатьох американців складно уявити ситуацію, коли цивільна залізниця регулярно працює під обстрілами, а пасажири проводять у дорозі набагато довше, ніж очікували.
Спеціальний харчовий набір UZ Meal Kit роздають пасажирам, які змушені довго залишатися в потягах через пошкодження інфраструктури.
«Люди можуть перекусити, подорожуючи в потязі або чекаючи, коли потяги приїдуть до кінцевої точки призначення», – розповідає Юлія Стефанюк, World Central Kitchen Response Director for Ukraine. – «Ми розуміємо, що залізниця – один з найважливіших логістичних інструментів в Україні. І люди, які подорожують, інколи на 5-6-7 годин затримуються через такі обстріли».
Насіння перемоги
За словами Юлії Стефанюк, зараз фокус змістився з передачі їжі на довгострокові проєкти самодостатності. Для цього в прифронтових районах, де через удари російських дронів ускладнена доставка харчів, WCK допомагає людям самостійно вирощувати їжу. Юлія Стефанюк показує набори українського насіння.
«Для проєкту спеціально відбирали сорти, які добре ростуть у різних регіонах країни – від півночі до півдня. Це сорти, які були створені в Україні, всі насіння українського виробництва. Це все – насіння перемоги», – розповідає Стефанюк.
WCK стежить за результатами проєкту від перших саджанців до збору врожаю восени, коли мешканці прифронтових сіл пригощають волонтерів вирощеними помідорами, перцем та огірками. А щоб мати свіжі овочі протягом року, організація передала вже майже дві тисячі теплиць.
«Ми даємо людям можливість самим забезпечувати себе їжею. Після холодної весни та в умовах постійної невизначеності саме теплиці можуть допомогти людям отримати стабільний і якісний врожай», – розповідає Юлія.
Ще один проєкт – Chicken Kit передбачає передачу родинам у прифронтових районах десяти курей разом із запасом корму приблизно на пів року. WCK переконує, що це можливість для людей поступово відновлювати власне господарство:
«Це курки-несучки, які дають можливість людям отримувати свіжі яйця для власного столу або для продажу. Це теж можливість виживання і самозарадності».
А у прихистках для внутрішньо переміщених українців World Central Kitchen облаштовує спільні кухні. Бо після переїзду люди часто не мають де готувати.
Відчути Україну цього дня у посольстві можна було не лише промови, а й через борщ – страву, яка для багатьох українців стала символом дому, культури та незламності.
Хав’єр Гарсія, смакуючи борщ з пампушками, каже, що навіть невеликі кроки можуть мати великий ефект.
За його словами, WCK говорить про мільйони виданих обідів, але все одно все починається з однієї тарілки їжі для однієї людини.
«Кожен обід має значення. Кожна людина, яку ми годуємо, має значення», – сказав Гарсія. – «Саме маленькі кроки зрештою формують великі зміни».
Хав’єр каже, що до 2022 року майже нічого не знав про Україну, але після численних поїздок він вражений стійкістю українців під час війни. За його словами, українці продовжують триматися навіть у найважчих умовах: під час евакуацій, на прифронтових територіях та після років постійних атак.
«Моє перше враження про українців – це те, що вони міцні горішки», – впевнений Хав’єр Гарсія.
Від оборонної допомоги до українського вина: як ветеран США перетворив поїздку в Україну на справу життя
Американський ветеран і колишній керівник компанії у сфері оборонної індустрії Cем Лернер, так само мало знав про Україну до 2022 року. Він розповідає, що одразу після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну йому подзвонили друзі: колишні бійці американського загону спеціального призначення, які формували команду для допомоги українському уряду у сфері закупівель озброєння та обладнання. Поїздка мала тривати тиждень. А нині Україна стала справою його життя.
«Вони сказали: «Ти бачиш, що відбувається? Найбільша війна в Європі з часів Другої світової на нашого ключового союзника напали, а світ не реагує. Ми формуємо команду, яка поїде в Україну консультувати український уряд щодо того, як зупинити росіян. Вони просять допомогти створити бюро із закупівлі озброєння та обладнання». А це якраз була моя спеціалізація. Я запакував бронежилет, медичне спорядження, протихімічний захист і полетів до Варшави, а потім – в Україну», – згадує Лернер.
В Україні Сем скуштував вітчизняні вина і почав привозити їх до Америки
«Щоразу, коли я їздив туди й назад, я дедалі більше злився через те, що не міг знайти тут ті неймовірні вина та міцні напої, у які закохався в Україні. Тож я робив те, що зробив би будь-який поважаючий себе американський ветеран: нелегально перевозив українську горілку та вино до США», – жартує Лернер.
Згодом Сем створив компанію з українськими та американськими ветеранами з метою, за його словами, культурної дипломатії. Він співпрацює з українськими виноробнями, зокрема, з виробниками з Одеської та Львівської областей, а українські вина вже представлені у понад 700 закладах у близько 20 штатах США.
Десять відсотків прибутку компанія Сема передає організації Invictus Global Response, заснованої ветеранами США та Великобританії, яка займається розмінуванням на деокупованих українських територіях.
А родзинка презентації – спеціальна пляшка української горілки, створена з використаної артилерійської гільзи калібру 155 мм, привезеної з поля бою в Україні.
250 років вміле використання артилерії допомогло армії Джорджа Вашингтона здобути перемогу і вибороти незалежність для США. Сьогодні ж Україна так само продовжує боротьбу за свою свободу і саме цей історичний зв’язок особливо відчувався під час відкриття дверей українського посольства для американських відвідувачів.
Автор: Андрій Гетьман
