У Палаті представників США законодавці, правозахисники та експерти обговорювали одну з найболючіших тем війни Росії проти України: систематичне вивезення українських дітей з окупованих територій. Уже наступного дня після цих слухань Державний департамент США оголосив про виділення 25 мільйонів доларів на програми, спрямовані на повернення та реабілітацію дітей. Одним із свідків була Катя Павлевич, радниця з питань політики American Coalition for Ukraine (ACU) та Razom. Вона вже кілька років працює над темою викрадення Росією українських дітей, привертаючи до неї увагу американських законодавців. Вона бере участь у слуханнях у Конгресі США та адвокації під час Ukraine Action Summit (який ACU проводить двічі на рік), а також просуває ініціативи, спрямовані на повернення дітей і притягнення винних до відповідальності.
Як адвокація перетворюється на політичні рішення
Для American Coalition for Ukraine, яка проводить Ukrainian Action Summit, ця послідовність подій – від адвокації до слухань і подальшого урядового рішення – демонструє, як громадянське суспільство може впливати на політику у Вашингтоні. Експерти та громадські організації регулярно надають законодавцям нову інформацію, привертають увагу до проукраїнських законопроєктів, підтримують постійний контакт з офісами сенаторів і конгресменів та нагадують їм про важливі теми, щоб вони не зникали з політичного порядку денного. Саме така системна робота: постійне інформування, діалог із законодавцями та публічне підняття проблеми і є одним із ключових механізмів, через які громадянське суспільство може впливати на політику у Вашингтоні.
Конгрес США посилює увагу до викрадення українських дітей
25 березня 2026 року конгресмен Джеймс Макговерн із Массачусетсу та конгресмен Кріс Сміт із Нью-Джерсі, співголови Комісії з прав людини імені Тома Лантоса провели слухання під назвою «Україна: викрадені діти та механізми притягнення до відповідальності».
Співголова комісії конгресмен Кріс Сміт підкреслив: «Ми просто повинні робити більше. Путін – воєнний злочинець, рівних якому небагато в історії. Ця агресивна війна є абсолютно неспровокованою і має завершитися якнайшвидше. Ці діти мають повернутися до своїх родин».
Безпосередньо зовнішню політику США щодо України і, зокрема, тиску на Росію щодо повернення дітей, здійснює виконавча влада – Білий Дім. Але якщо Конгрес має спільну позицію, то вона може впливати на адміністрацію Трампа. Конгресмен Грег Лендсман наголосив: «Комісія, безумовно, зосереджена на викраденні десятків тисяч дітей і на викритті тих, хто за це відповідальний. Я сподіваюся, що, піднімаючи цю проблему, ми зможемо домогтися потрібних змін, а саме повернути цих дітей додому. Ми почули багато про способи, якими можемо це зробити, про речі, які раніше не були в полі нашої уваги, тож ми долучимося і намагатимемося зробити якомога більше».
За словами Каті Павлевич, радниці з питань політики American Coalition for Ukraine та Razom, постійна робота українських та американських громадських організацій із законодавцями допомогла зберегти цю тему у центрі уваги Конгресу. «Слухання були присвячені дуже важливій темі – одній із небагатьох, яка об’єднує республіканців і демократів у США. Йдеться про викрадення українських дітей і пошук механізмів, щоб домогтися для них справедливості», – сказала вона.
Конгресмен Джим Макговерн, який співорганізував слухання, наголосив на необхідності ширшого залучення Конгресу та подальших дій, закликавши кілька комітетів зайнятися цим питанням і забезпечити відповідальність: «Нам потрібно, щоб інші комітети проводили слухання. Ми повинні викликати представників адміністрації та вимагати відповідей. Ми повинні знайти способи гарантувати, що права людини стануть частиною будь-яких переговорів про завершення цієї війни. Я хотів би, щоб Комітет із закордонних справ провів слухання. Думаю, Комітет з енергетики та торгівлі також міг би це зробити, оскільки він працює з енергетичними питаннями. Можливо, тут є й компонент для Комітету з питань збройних сил. Але це настільки серйозна проблема, що її мають розглядати кілька комітетів. Наш Комітет з розвідки також має розглянути це питання. Усі ми, незалежно від того, працюємо ми в профільних комітетах чи ні, повинні використовувати свої голоси та свої посади, щоб донести те, що ми сьогодні почули», – сказав конгресмен Джим Макговерн.
США фінансуватимуть пошук, повернення та реабілітацію українських дітей
І вже наступного дня Катя Павлевич пояснила, що нове американське фінансування передбачає два основні напрями програм. По-перше, допомога у виявленні та відстеженні дітей, яких було примусово переміщено з України, щоб забезпечити їхнє повернення додому. По-друге, підтримка дітей, яких уже вдалося повернути, включно з психологічною реабілітацією та соціальною інтеграцією. Павлевич пояснила, що у початковому проєкті бюджету фінансування передбачалося лише для документування злочинів депортації українських дітей. Однак після адвокаційної роботи з американськими законодавцями мандат програми вдалося розширити. «Ми працювали над тим, щоб кошти виділялися не лише на документування злочинів, а й безпосередньо на повернення дітей та їхню реабілітацію. Ми дуже раді бачити результат. Однак які саме, як саме будуть розподілятися кошти, це буде залежати від Держдепартаменту», – сказала вона.
За її словами, розподіл коштів відбуватиметься через відкриті грантові програми. За словами Павлевич, дуже важливо, що допускатимуть не лише американські дослідницькі організації, а й українські. Експерти наголошують, що повернення дітей – лише перший крок. Після повернення багато з них потребують тривалої підтримки. Діти, які пережили депортацію або окупацію, часто втратили домівку та відчуття безпеки. Деякі були змушені отримати російські документи або навчатися за російськими освітніми програмами. Тому програми реінтеграції можуть включати психологічну допомогу, житло, юридичну підтримку, відновлення документів та освітню допомогу. За словами Павлевич, українська держава також надає сім’ям повернених дітей одноразову фінансову допомогу, однак масштаб проблеми настільки великий, що без міжнародної підтримки впоратися з нею складно.
Кремлівська система викрадення дітей та участь у ній російських нафтових компаній
Під час слухань у Конгресі законодавці також обговорювали нові механізми притягнення до відповідальності тих, хто причетний до депортації дітей. Зокрема, цитували новий звіт Гуманітарної дослідницької лабораторії Єльського університету, який вказує на можливу участь двох російських енергетичних нафтогазові Gazprom і Rosneft у фінансуванні мережі таборів та програм, пов’язаних із депортацією та «перевихованням» українських дітей. Йдеться про 2158 дітей з України у період 2022-2025 років. Дослідники встановили, що 80% організацій, залучених до перевезення та ідеологічної обробки українських дітей у Росії та окупованому Криму, досі не перебувають під санкціями США чи Європи. Катя Павлевич наголосила, що потрібно говорити не лише про 19 915 викрадених дітей, ці дані задокументовно, а й про 1,6 мільйони українських дітей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях і зазнають насильства, «перевиховання», ідеологічної обробки та мілітаризації. Катя Павлевич на слуханнях свідчила: «Щонайменше 400 000 українських дітей були зараховані до російських воєнізованих організацій. Путін не готується до миру – він готується до війни, і наша політика повинна це відображати. Російське викрадення дітей – це державна операція, що фінансується з федерального бюджету. А цей бюджет наповнюється завдяки нафтовій галузі. Американські платники податків фактично опиняються втягнутими у фінансування російської воєнної машини, і це не може продовжуватися».
Конгресмен Джеймс Макговерн заявив, що Конгрес має чинити тиск на Білий дім, щоб не послаблювати санкції проти російських нафтових компаній, яке відбулося після зростання цін на нафту та газ у світі після американських ударів по Ірану: «Нам потрібно спробувати чинити тиск на адміністрацію, щоб змінити цю політику. Я маю на увазі цей звіт Єльського університету, який пов’язує «Газпром» і «Роснефть» з участю в цих жахливих злочинах проти українських дітей. Це просто жахливо. І те, що ми допомагаємо їм заробляти більше грошей, знімаючи санкції, – це огидно. Такого не повинно відбуватися. Треба переконатися, що уряд США робить правильні речі, що ми діємо так, щоб права людини були на першому місці, а не особистий прибуток чи економічна вигода».
Як українська адвокація працює у Вашингтоні
Слухання в Конгресі та подальше рішення про збільшення фінансування стали прикладом того, як працює адвокація українських громадських організацій у США. Одним із механізмів такої роботи є Ukrainian Action Summit, форум, який проходить двічі на рік у Вашингтоні, під час якого американські громадяни українського походження та інші прихильники України в США звертаються безпосередньо до своїх сенаторів і конгресменів. На відміну від експертних конференцій, головну роль тут відіграють саме виборці. Учасники саміту зустрічаються з офісами законодавців, пояснюють важливість певних тем і пропонують конкретні ініціативи, які, на їхню думку, Сполучені Штати мають підтримати. Однією з таких тем стала проблема викрадення Росією українських дітей. Про неї говорили під час саміту восени торік і планують говорити знову під час наступного саміту, який відбудеться у квітні цього року. Після таких зустрічей учасники адвокаційних кампаній протягом року будують робочі відносини з офісами законодавців, регулярно інформують їх про розвиток ситуації та нагадують про ключові питання.
З часом ці контакти можуть переростати у конкретні політичні дії. Законодавці піднімають питання у своїх офісах і комітетах, організовують слухання у Конгресі, де експерти та правозахисники представляють нові дані та рекомендації. Саме після таких слухань тема отримує ширший політичний резонанс, що може спонукати виконавчу владу: Білий дім і Державний департамент ухвалювати конкретні рішення. Слухання у Конгресі, які стали результатом тривалої адвокаційної роботи, вже наступного дня супроводжувалися оголошенням Державного департаменту про збільшення фінансування програм повернення українських дітей.
Автор тексту та фото: Андрій Гетьман
