В історії української громади в США є багато славетних постатей, які заслуговують на увагу, пошану та пам’ять. Спорт українців у США має численні приклади успіху, перемог та незламності. Є ті, хто досяг вершини «Олімпу». Тобто зробили вдалу кар’єру у спорті вищих досягнень. Також є плеяда атлетів, які любов до спорту несуть усе своє життя крізь призму аматорства. Чимало й таких, хто поєднав спорт, олімпійські ідеали та громадську діяльність. Яскравим прикладом є пані Стефанія Вовчак.
Українці у США її здебільшого знають за плідною працею для громади. Водночас пані Стефанія має унікальні спортивні історії, яким вже 90 років. Так, саме такий собі невеличкий ювілей виповнюється цьогоріч з моменту її участі та здобуття перемоги в Першій Українсько-Американській Олімпіаді 1936 року. Однак це ще не все. Пам’ять про ті чудові й унікальні події українці зберігали ретельно. Адже у 1988 році у часі організації та проведення Української Олімпіади і Здвигу Молоді пані Стефанія була запрошена як почесна гостя заходів. З приємністю зазначу, що оргкомітет Олімпіади 2000 року також не забув і запросив пані Стефанію для урочистостей. Тож ми також не можемо оминути такий феноменальний ювілей унікальної української спортсменки.
Перш ніж перейти до цікавих життєвих та спортивних історій про Стефанію Вовчак, слід розібратися в одному дуже делікатному факті. Мова йде про прізвище героїні цієї статті. Бо її прізвище пишуть різні джерела по-різному. А враховуючи, що вона здобувала свої спортивні перемоги під дівочим прізвищем, бо ще не була одружена, тому можуть виникати певні запитання й від читачів. Це потребує пояснення тут. Отже, як я зазначив вище, прізвище пані Стефанії – Вовчак. І саме так його пишуть українські часописи українською мовою. Іноді чомусь вживають Вовчок. Відмінним від цього є її прізвище англійською – Wochok. Тобто Вочок. А у змаганнях вона брала участь під прізвищем Дем’янюк (Demianyk).
Шкода, але про спортивну діяльність пані Стефанії чомусь українські часописи в діаспорі, зокрема у США, писали надто замало. У їхніх дописах про Стефанію Вовчак такої інформації обмаль. Я маю переконання, що це потрібно виправити. Більше того, 90-річний ювілей проведення Першої Українсько-Американської Олімпіади у Філадельфії заслуговує на більшу увагу та пошанування. Бо це ж наша славна історія спортивного та олімпійського руху.
Наприклад, у 1958 році часопис «Наше життя» (Our Life) писав таке: «Ще недавно пам’ятаємо Дем’яників Стефу, як вона разом із іншими молодими дівчатами ходила до школи! А тут вона вже не тільки заміжня й мати чотирьох дітей, а також касієром «Провидіння»!… У школі вона не думала про бюрову роботу. У середній школі взяла академічний курс, мріючи стати вчителькою. І навіть почала студіювати в університеті. Але часи були важкі й треба було заробляти». Ось це все про ранні роки пані Стефанії. Жодної згадки чи натяку на бурхливе спортивне життя. Навіть немає хоча б коротенької інформації про її успішний виступ на Олімпіаді 1936 року у Філадельфії.
У дописі 1996 року «Наше життя» вже детальніше пише про пані Стефанію. Зокрема, й про юнацькі роки: «З підліткових років вона зосередила своє життя навколо української церкви та української молодіжної організації: Ліги української католицької молоді, Українського культурного центру, який проводив зустрічі в Міжнародному інституті, та спорту. Вона працювала в цих організаціях як секретарка або скарбниця. Потім, наприкінці 30-х років, вона стала активною в Українській національній жіночій лізі Америки». Ось тут вже є згадка про спорт! Це добре. Далі читаємо таке: «У жовтні 1937 року було організовано 52-ге відділення, спочатку відоме як «Український журнал». Вона була членом-засновником і досі є членом цього відділу.
24 травня 1940 року Стефанія була делегатом від 52-го відділення на першому з’їзді Українського конгресового комітету Америки. Вона брала участь у численних зустрічах, що проводилися до видання газети «Наше життя»; пізніше формат було змінено на журнал». Звісно, це цікава інформація. Але як же ж можна було проминути і не згадати рік 1936? Адже це був її найгучніший та найуспішніший рік у спортивному житті. Участь у змаганнях Першої Українсько-Американської Олімпіади. Ба більше – здобуті перемоги у них. А враховуючи, що у 1935 році у Філадельфії відбулися легкоатлетичні змагання української молоді, то можна з певною мірою впевненості стверджувати, що у них брала участь і пані Стефанія.
Перша Українсько-Американська Олімпіада у Філадельфії 1936 року
Тому нам потрібно більш детально ознайомитися зі спортивним досвідом пані Стефанії. Адже це дуже цікаво та унікально. Отже, у вересні 1936 року у Філадельфії відбулася Перша Українсько-Американська Олімпіада. Цей рік не випадково було обрано. Адже у 1936 році відбулися Ігри ХІ Олімпіади. Вони проходили у Берліні (Німеччина). В історії олімпійського руху ці змагання мають чимало позитивного, але й забагато негативного. Отже, у рік проведення міжнародних олімпійських змагань українці у США вирішили організувати свої заходи. Ключовим фактором цього є олімпійське єднання та сповідування цінностей і філософії олімпізму. Мушу зазначити, що подібне олімпійське єднання й символізм українці в діаспорі демонстрували у подальшому неодноразово. А саме у 1948, 1980, 1984, 1988, 2000, 2008 роках.
Варто зауважити, що українська громада у Філадельфії ще до 1936 року розпочала підготовку до масштабних спортивних заходів. Зокрема, у 1935 році відбулися легкоатлетичні змагання серед української молоді. Я впевнено припускаю, що пані Стефанія брала участь у змаганнях. Водночас, враховуючи, що пані Стефанія Вовчак народилася та прожила все своє життя у цьому місті, припускаю, що вона безпосередньо могла долучитися до організаційного процесу. Тим більше, що вона була з раннього дитинства залучена до громадської діяльності. Ось як про хід підготовки писав Володимир Галан, голова Злучених Українсько-Американських організацій міста Філадельфії: «Американські українці будуть переживати нову хвилю в розвитку організованого руху нашої молоді. Бо оце зараз, по закінченні світових олімпійських ігрищ у Берліні, відбудеться у Філадельфії дня 7 вересня перша українсько-американська Олімпіада заходами Злучених Штатів. А. організацій міста Філадельфії та Ліги Української Молоді Північної Америки… Перша Олімпіада буде завершенням дводенних нарад Четвертого Конгресу Молоді, Нарад Українських Професіоналістів та 11. з’їзду Укр. Стрілецької Громади З. Д.». Направду масштабні організаційні заходи та проєкт, для реалізації якого долучилася вся українська громада. А спортивні змагання стали органічною складовою важливих соціально-культурних та геополітичних заходів української діаспори у США.
Далі Володимир Галан зазначає наступне: «Від трьох літ велася підготовна праця серед філадельфійської молоді і старшого громадянства. Перша спроба Олімпіади з боку Злучених Організацій міста Філадельфії в 1935 році дала такі блискучі успіхи, що не було найменшого сумніву про велике значення загальної Олімпіади. І підготовка до неї пішла так далеко, що Перша Українська Олімпіада відбудеться на одному з найкращих атлетичних ігрищ, а її програма буде під урядовим наглядом А. А. Юнії. Отже, справа Олімпіади – це вже не тільки справа філадельфійської громади, але це справа цілої нашої іміграції». Ось таке величне значення мала українська Олімпіада. Тож чи могла пропустити її пані Стефанія? Звісно, що ні!
Шкода, але я ще не знайшов деталей або спогадів про виступи пані Стефанії Вовчак. Є лише поодинокі згадки та замітки. Надзвичайно цікавими були б, власне, спогади пані Стефанії. Однак наживо ми їх вже не почуємо. Прикро, але це так. Інше питання – чи віднайдемо або ж чи існують такі спогади? Я не знаю. Але вірю, що знайду. Тут же я опишу ту інформацію, що вдалося віднайти. Отже, пані Стефанія Вовчак, а у 1936 році ще Дем’янюк, брала участь у Першій Українсько-Американській Олімпіаді у Філадельфії (США). Її результати є дуже цікавими та успішними. Отже, що відомо з результатів виступу: золото у бігу на 400 метрів у складі команди Українського Культурного Центру з Філадельфії; бронза у змаганнях зі стрибків у висоту. Таким чином, пані Стефанія Вовчак здобула дві нагороди. Це направду вдалий виступ. Беззаперечною героїнею Олімпіади стала пані Анна Лебо, яка здобула декілька золотих нагород, і про її виступ варто написати окрему статтю. Водночас успіх пані Стефанії підтверджує те, що замолоду вона дуже полюбляла спорт. До речі, це не остання спортивна цікавинка з її життя. Адже олімпійські цінності залишилися з пані Стефанією на довгі роки. Ба більше, вона стала прикладом та світочем у спорті для молоді.
Українська Олімпіада та Здвиг Молоді у Філадельфії 1988 року
Як я вище писав, для українців олімпійські традиції та цінності є надважливими. Упродовж десятків років українці боролися за те, щоб брати участь в Олімпійських іграх, презентуючи свою країну, свій прапор, свій гімн. Однак у часи окупації цього, на жаль, не вдавалося досягти. Навіть тоді, коли Міжнародний олімпійський комітет визнавав право України бути рівною серед рівних в олімпійській родині, все одно на заваді ставали численні перешкоди. Що тоді нам залишалося робити? У поневоленій комуністами Україні українцям навіть думати було заборонено про окрему участь від СРСР. Тоді в українській діаспорі розпочалася запекла боротьба за вільний український олімпійський рух. Одним із прикладів можна вважати проведення українських Олімпіад. І ось у 1988 році чергові змагання повернулися до Філадельфії. Ці змагання збігалися у часі з відзначенням 1000-ліття хрещення України і мали надзвичайно велике значення та розголос по всьому світі.
Оргкомітет Української Олімпіади та Здвигу Молоді, окрім спортивних змагань, мистецьких виступів, культурної програми, вирішив підтримати давні традиції й зберегти пам’ять про минулі олімпійські акції українців у США. Напередодні відкриття Олімпіади відбувся святковий бенкет. У числі поважних гостей була запрошена і пані Стефанія Вовчак. Українська преса про це писала таке: «Бенкет-бенефіс комітету Олімпіади пройшов успішно. Філадельфія (М. Б-й). В суботу, 16-го квітня ц. р., в УОК Центрі відбувся успішно бенкет-бенефіс, що його влаштував Український Олімпійський Комітет. Двісті учасників бенкету, між якими були визначні особи з українського і міжнародного спорту, провели безжурно кілька годин у легкій атмосфері, що тривала майже до півночі. Д-р Ігор Кунаш, ведучий програмою, відкриваючи бенкет, привітав присутніх і попросив о. митр., д-ра Івана Біланича провести молитву. Головну інформативну доповідь виголосив інж. Ігор Чижович, голова Українського Олімпійського Комітету. В своєму слові він поінформував присутніх про стан підготовки Олімпіади, представив членів комітету, представників крайових і місцевих товариств, спортивних діячів, визначних спортсменів і колишніх змагунів УСО «Тризуб», які тепер займають провідні позиції в американському спорті (д-р Леонід Луценко і Євген Чижович). Доповідач, зокрема, представив добродія на українські цілі Івана Гинянського з дружиною Діяною, які зложили княжий дар у висоті 20 000 дол. на потреби Української Олімпіади. Інж. Чижович також представив на залі присутню учасницю Української Олімпіади, що відбулася в 1936 році в Філадельфії, Стефанію Вовчак, і дружину покійного ентузіяста українського спорту Олександра Яремка – Анну і їх доньку Дарію». Як ми бачимо, пані Стефанія була запрошена почесною гостею на бенкет, який передував урочистостям відкриття змагань. Приємно, що організатори не забули про пані Стефанію та пригадали її спортивні звитяги.
Якщо ви думаєте, що на цьому можна поставити крапку у цій історії, то ви помиляєтесь. Є ще продовження символічного поєднання та пошанування українських традицій з олімпійськими цінностями.
Українська діаспорна Олімпіада у Філадельфії 2000 року
Вчергове українці за кордоном організували Олімпіаду. Це трапилося у 2000 році. Тоді ж, коли і відбулися чергові Ігри Олімпіади у Сіднеї (Австралія). Тобто українська ідея єднання з олімпійськими традиціями є непорушною. Вже втретє Філадельфія стає місцем проведення українських олімпійських змагань. Це вже стає гарною традицією. Водночас організаційний комітет і цього разу не відмовився від попередньої стратегії щодо збереження та пошанування минулого українського олімпійського руху. Приємно зазначити, що пані Стефанія Вовчак і цього разу була запрошена як почесна гостя Олімпіади. Це унікально, бо пані Стефанії вже був поважний вік – 83 роки. Адже минуло чимало часу від 1936 року. Але світоч українського спорту в США продовжував палати, сяяти і демонструвати приклад молоді.
Українська преса у США про пані Стефанію писала наступне: «Цікавою несподіванкою стала присутність у залі учасниці першої діаспорної Олімпіади 1936 року Стефанії Вовчок. Сьогодні їй близько 80 років, але вона пригадала події тих змагань, ніби то було вчора – як здобула золоту медаль у бігу на 400 метрів, а срібну – за стрибки у висоту». Ось такі унікальні моменти та спогади були у часі проведення Олімпіади у 2000 році. Окрім цього, Ігор Чижович нагородив почесною відзнакою пані Стефанію.
Направду, нам є ким і чим пишатися!
Автор: Олексій Лях-Породько
