Україна отримує нові сигнали підтримки від США та європейських союзників на тлі посилення російських атак і погроз нових ударів по Києву. У Вашингтоні обговорюють додаткове постачання ракет для ППО, а Швеція готується передати Україні винищувачі Gripen. Водночас у Раді Безпеки ООН загострилася дипломатична суперечка через останні обстріли української столиці та заяви москви про подальшу ескалацію.
Конгресмени США закликали посилити постачання ракет для української ППО
Американські конгресмени Річард Блюменталь і Джим Гаймс закликали адміністрацію США підтримати прохання України про додаткові ракети для систем протиповітряної оборони. Вони зробили цю заяву після зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві. Українська сторона просить додаткові комплекси Patriot та ракети-перехоплювачі на тлі загрози нових масованих атак з боку росії. Особливу увагу політики звернули на необхідність захисту Києва від балістичних ракет.
За словами Блюменталя, після повернення до Вашингтона він разом із колегами працюватиме над розширенням військової допомоги Україні та посиленням санкцій проти росії. Водночас Гаймс зазначив, що постачання озброєння ускладнюється через значні ресурси, які США витрачають на інші міжнародні конфлікти. Він наголосив, що ресурси, які зараз використовуються на Близькому Сході, необхідні також для підтримки України. У листі до Трампа Зеленський вказав, що нинішні темпи постачання ракет уже не відповідають масштабу загроз для українського неба.
США в ООН засудили удари росії по Києву та закликали до переговорів
Заступниця постійного представника США при ООН Теммі Брюс різко засудила останні російські атаки по Києву, назвавши їх «непояснюваною, небезпечною й варварською ескалацією». Вона виступила з відповідною заявою під час засідання Ради Безпеки ООН, яке було скликане після масованих ударів по Україні. За її словами, застосування росією балістичних ракет, зокрема комплексу «Орєшник», призвело до загибелі мирних жителів та масштабних руйнувань цивільної інфраструктури. Брюс підкреслила, що цілеспрямовані атаки на цивільне населення є неприйнятними.
Представниця США також застерегла росію від реалізації планів щодо так званих систематичних ударів по Києву. На її думку, такі дії можуть призвести до нових жертв і ще більше віддалити перспективу мирного врегулювання. Окремо Брюс висловила занепокоєння щодо безпеки дипломатичних місій та нагадала росії про міжнародно-правові зобов’язання із захисту дипломатичного персоналу. Вона наголосила, що дипломатія та переговори залишаються єдиним шляхом до досягнення стійкого миру.
росія відкинула заклики США утриматися від нових ударів по Києву
Під час засідання Ради Безпеки ООН росія проігнорувала заклик США не здійснювати нових систематичних ударів по Києву. Засідання скликали на прохання України після масштабної атаки, під час якої по столиці та навколишніх районах випустили сотні ракет і безпілотників. Американська сторона назвала використання ракети «Орєшник» небезпечною ескалацією війни та попередила про ризик подальших жертв серед цивільного населення. Водночас у москві продовжили наполягати на своїй позиції щодо майбутніх атак.
Постійний представник рф при ООН василь небензя заявив, що росія й надалі планує завдавати ударів по так званих «центрах ухвалення рішень» та військових об’єктах у Києві. Він також повторив рекомендацію іноземним дипломатам і співробітникам міжнародних організацій залишити українську столицю. Представник ООН Халед Хіарі повідомив про глибоке занепокоєння організації через заявлені плани росії щодо подальших ударів. Міжнародна спільнота продовжує обговорювати наслідки останньої ескалації та ризики її подальшого розвитку.
Українські дрони все глибше вражають об’єкти російської армії
Україна продовжує нарощувати застосування дронів середньої дальності для ударів по військових цілях у тилу окупаційних сил. Як повідомляє Reuters, підрозділи Сил безпілотних систем регулярно атакують склади боєприпасів, польові бази, системи протиповітряної оборони та інші об’єкти на відстані від 30 до 180 кілометрів за лінією фронту. Один із таких підрозділів працює на сході України, де оператори запускають безпілотники за допомогою спеціальних катапульт просто з польових позицій. За словами командира підрозділу з позивним «Кит», українські дрони вже здатні завдавати ударів по всій окупованій території України та навіть по цілях на території росії.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що кількість таких ударів зросла вчетверо порівняно з лютим. Українські військові та аналітики вважають, що атаки по логістиці та системах ППО допомагають уповільнювати російський наступ і створюють додаткові можливості для далекобійних ударів по нафтогазовій та військовій інфраструктурі росії. Міністр оборони України Михайло Федоров оголосив про виділення ще 5 мільярдів гривень на підтримку найбільш ефективних підрозділів, які здійснюють такі операції. Водночас командир підрозділу наголосив, що технологічна боротьба триває постійно, адже після кожного нового рішення української сторони противник намагається знайти способи протидії, використовуючи власний досвід та ресурси у сфері протиповітряної оборони.
Україна придбає винищувачі Gripen, а Швеція передасть додаткові літаки
Президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон оголосили про новий етап військово-технічної співпраці між двома країнами. Україна планує закупити 20 новітніх винищувачів Gripen E, а Швеція вже наступного року передасть 16 літаків попередньої модифікації Gripen C/D. Про це лідери повідомили під час спільної пресконференції на авіабазі в Уппсалі. За словами Зеленського, ці літаки відкривають нову сторінку у розвитку української бойової авіації.
Фінансування закупівлі здійснюватиметься за рахунок частини кредитної програми Євросоюзу обсягом 90 мільярдів євро. Перші сучасні літаки Gripen E очікуються після 2030 року, тоді як передача старіших версій дозволить швидше посилити обороноздатність України. Швеція вже залишається одним із найбільших донорів допомоги Україні, надавши підтримку на мільярди доларів. Для шведської оборонної промисловості ця угода також стане важливим кроком у зміцненні позицій винищувача Gripen на міжнародному ринку.
Фото: Christine Olsson/TT News Agency/via REUTERS
Автор: Данило Пєвчев