Цьогорічний Чемпіонат світу з футболу у США, Канаді та Мексиці привертає увагу мільйонів уболівальників, телеглядачів, небайдужих і навіть тих, хто не цікавиться футболом. Це природно, адже футбол – найпоширеніший вид спорту у світі. Сюди слід додати, що цей чемпіонат організовують одразу три країни.
Геополітична ситуація до початку турніру та під час його проведення є далеко не найспокійнішою у світі. Протиріччя між США та Іраном додали непередбачуваних моментів навколо футбольних баталій. Чимало нововведень ФІФА, клімат, погода, відвідуваність тощо. Усе це – сучасний професійний футбол.
Шкода, що збірна України не змогла вибороти право виступати серед найкращих. Але українські футболісти неодноразово відвідували США для участі в різноманітних турнірах. Наприклад, початок 1990-х років був надзвичайно насичений поїздками футболістів з України до Америки.
Преса зафіксувала для нас декілька цікавих матчів: 1991 рік – молодіжна команда «Динамо» (Київ), 1992 рік – збірна України, 1992 рік – студентська команда Національного університету фізичного виховання та спорту України.
Про матч збірної України у США я вже писав, тому цього разу розповім про не менш унікальні футбольні змагання українців в Америці.
Київське «Динамо» чи «Динамо-Скіф» (Київ)?
Отже, Методій Борецький у часописі «Народна воля» у статті «Успішні виступи юнаків київського «Динамо» в США» повідомляв наступне: «Згідно з попередніми повідомленнями, юнаки Футбольного Клюбу (ФК) «Динамо» Київ, прибули до США 12 березня, щоби взяти участь у великому міжнародному футбольному турнірі в Далласі, Техас. Після закінчення згаданого турніру, з ініціативи проводу «Динамо» київські юнаки були гостями УСО «Тризуб» у Філадельфії».
Направду цікава історія. Адже ми дізнаємося, що молодь київського «Динамо» виступала у США у 1991 році. Однак тут є маленький цікавий факт щодо того, як називати команду – «Динамо», «Динамо-Скіф» чи «Скіф». На фото ми бачимо, що на футболках гравців зазначено саме «Динамо-Скіф»! Чому саме така назва?
В інтернеті можна знайти чимало інформації про футбольні, футзальні команди «Скіф» Києва, Броварів тощо. Але це все будуть не ті команди. У чому ж секрет футбольної команди «Динамо-Скіф»? Чи це власне і є славетне київське «Динамо», чи це якась інша команда? Хоча діаспорна преса у США ідентифікує їх як «Динамо» (Київ). Чи немає тут помилки? Поясню так – немає і є. Адже футбольна команда «Динамо-Скіф» – це не зовсім те «Динамо» (Київ).
Розповім тепер, що за команда «Динамо-Скіф». Ось інформація зі спеціального презентаційного буклету цієї команди: «Команда «Динамо-Скіф» представляє кафедру футболу Київського державного інституту фізичної культури та ФК «Динамо» Київ». Ось такий карколомний момент у цій історії. Виявляється, що це щось і одноосібне кафедральне, і водночас має відношення до футбольного клубу «Динамо» (Київ). Тоді українська преса у США не помилилася, напевно.
Як виникло таке єднання двох окремих спортивних інституцій під майже однаковою символічною і всім знаною назвою «Динамо»? Про це пишуть таке: «Футбольний клуб «Динамо» Київ – один із найстаріших та найпопулярніших у країні, учасник усіх чемпіонатів СРСР та розіграшів Кубка Радянського Союзу, дванадцятикратний чемпіон СРСР, восьмикратний переможець Кубка країни, двократний переможець розіграшу Кубка володарів Кубків європейських країн, володар Суперкубка. Ціла плеяда динамівців здобула вищу освіту на кафедрі футболу: О. Блохін, А. Бишовець, В. Мунтян, В. Колотов, Є. Рудаков, В. Трошкин, А. Пузач, В. Веремєєв, В. Матвієнко, В. Онищенко, Л. Буряк, В. Бессонов, А. Дем’яненко, О. Михайличенко, І. Бєланов, О. Кузнецов, П. Яковенко, І. Яремчук та інші. До складу команди «Динамо-Скіф» входять найбільш перспективні спортсмени – студенти кафедри футболу, молодші колеги майстрів-динамівців. Незважаючи на юний вік, багато з них добре презентують київський футбол не тільки у нас у країні, а також за кордоном».
Таким чином, ми з’ясували, що «Динамо-Скіф» – це окрема команда, яка має безпосередній зв’язок з футбольним клубом «Динамо» (Київ).
Отже, Методій Борецький був таки правий, що це динамівська молодь. Але у цьому моменті все-таки вони презентували, напевно, «Динамо-Скіф». Разом з тим, на урочистостях команда презентувала Україну: «Тому що юнаки «Динамо» (Київ) формально репрезентували Україну (вони в такому характері були запрошені), на відкритті між прапорами 27 держав офіційно повівав також український прапор». Це приємно та заслуговує на повагу!
Результати матчів були такими: «Динамо-Скіф» – «Норт Гантінгтон Біч» – 1:1; «Динамо-Скіф» – «Бетонруж» – 3:0; «Динамо-Скіф» – «Гйоа» – 2:0. Дві перемоги та одна нічия дозволили українцям посісти перше місце у своїй групі. Прикро, але останній матч динамівці програли команді «Вексфорд» з Канади з рахунком 0:1.
Після турніру київські футболісти зустрілися з українською діаспорою у США. Ось як це було: «У понеділок, 1 квітня, гравців «Динамо» і їхній провід зустріли та привітали на летовищі в Ньюарку представники УСО «Тризуб». На гостей чекали шість автомобілів, щоб відвезти змагунів і їхній провід до приміщення Українського Народного Союзу в Джерзі-Сіті, який запросив усіх змагунів, їхній провід та їхніх водіїв на полуденок».
Це справжня українська гостинність. Гостей з України зустрічали та вітали провідні діячі української громади у США. У. Дячук поінформувала про діяльність УНС. З. Снилик побажав їм виступати на Олімпійських іграх, презентуючи вільну Україну.
Після цього українські футболісти поїхали до Філадельфії, щоб ознайомитися з досвідом та успіхами УСО «Тризуб». Тут, окрім різних урочистостей, київська команда зіграла матч із місцевим українським клубом «Тризуб». Про цей матч між двома українськими командами преса писала таке: «Відкриття змагань почалося піднесенням українського й американського національних прапорів під звуки національних гімнів, обміном клубовими прапорами та привітаннями. Гра почалася досить швидким темпом, а закінчилася з рахунком 6:1 на користь ФК «Динамо». Змагання були гарні й швидкі. Присутні глядачі, очевидно, були задоволені, бо… наші гарно грали і виграли. Динамівці виступали в блакитно-жовтих, а тризубівці – в червоно-чорних одностроях».
Гарна гра, чудовий настрій і блискучі українські державні атрибути та символи.
З повідомлень у пресі ми можемо дізнатися і про склади обох українських команд. «Динамо-Скіф»: Кужельников Костянтин, Денисюк Ігор, Таран Ігор (капітан), Литвиненко В’ячеслав, Лизогуб Олег, Золотухін Валерій, Нікітін Андрій, Дігтяр Сергій, Чечуга Андрій, Ігнатєєв Олександр, Придебайло Геннадій, Остроушко В’ячеслав, Марцун Олександр, Вовденко Сергій, Жабінський Юрій, Філіпченко Олександр. Провідники команди: Головаш Андрій, Лисенко Олександр (тренер), Сугков Анатолій, Федунов Анатолій.
«Тризуб»: Давид Гирбер, Джері Д’Алтеріо, Андрій Барет, Браєн Грабович, Люї Стейнс, Християн Паладіно, Андрій Когут, Волтер Білецькі, Роберт Боєр, Стефан Німчук (капітан), Том Броген, Скат Лікат, Михайло Коваль, Денис Магерит, Грег Дикерсон.
Головним суддею матчу був відомий й уславлений у США рефері Микола Касіян. Йому допомагали на лініях Роман Дармограй та Майк Галлагер. Обрання таких кваліфікованих суддів свідчить про серйозність та високий рівень матчу, навіть незважаючи на його товариський характер.
Про дружнє, навіть можна говорити родинне, українське коріння засвідчує післяматчева зустріч. Ось як це було: «Після змагань відбулося прийняття гостей у головній залі «Тризубівки». Цю зустріч відкрив майстер церемонії вечора інж. І. Скіра, інж. І. Чижович привітав гостей від Управи УСО «Тризуб», а Я. Козак – голова УСЦАК-Схід. Привіти від ФК «Динамо» склали тренер О. Лисенко і А. Головаш. Головне слово виголосив інж. Б. Сірий, а Анна Коваль вручила гостям пакуночки, що включали «Історію України» М. Грушевського і «Історію Української Культури» І. Крип’якевича, які були подаровані для гостей місцевим Відділом УККА».
Направду символічно та фантастично, бо тільки українці так можуть поєднати спорт та збереження національних традицій, історії, культури.
Збірна Київського державного інституту фізичної культури у США
Чотирнадцятого квітня 1992 року до Філадельфії (США) прибула на двотижневе турне збірна Київського державного інституту фізичного виховання і спорту з футболу (так зазначено у пресі, хоча правильно називати – Київський державний інститут фізичної культури. Вже згодом він стане національним університетом). Я припускаю, що це було продовження візиту минулого року. Тільки тоді називали команду або «Динамо» Київ, або ж «Динамо-Скіф» кафедри футболу інституту.
У складі делегації було 25 осіб, разом із представником Інституту, завідувачем кафедри футболу Анатолієм Володимировичем Поповим, тренером, викладачем цієї ж кафедри Андрієм Головашем, начальником управління спортивних споруд Держкомспорту України Борисом Михайловичем Воскресенським. Ініціатором та спонсором поїздки виступили кафедра футболу, УСО «Тризуб» (Філадельфія) та інші діаспорні організації.
Зі спогадів Анатолія Попова, цей проєкт зародився ще у 1991 році, коли він перебував у США. Тут же спільно з представниками української діаспори було вирішено наступного року розіграти турнір за участю збірної кафедри футболу. Слід зазначити, що основу киян складали футболісти команди «Динамо-Скіф».
У програмі турне були заплановані матчі з футбольними клубами американських університетів різних штатів і з командою УСО «Тризуб». Насичений графік мав такий вигляд: 16 квітня – Ратгерський університет, Нью-Брансвік, Нью-Джерсі; 19 квітня – УСО «Тризуб»; 21 квітня – Річмондський університет, Річмонд, Вірджинія; 22 квітня – Університет Північної Кароліни, Північна Кароліна; 24 квітня – Ленор-Райнський університет, Гікорі, Північна Кароліна; 25 квітня – Університет Вейк-Форест, Вінстон-Сейлем, Північна Кароліна; 27 квітня – Університет Вірджинії, Річмонд, Вірджинія.
У четвер, 16 квітня, відбулася зустріч із професорами і студентами Монтклер-коледжу. Керівником зустрічі був професор Леонід Луценко. Цього ж дня кияни зіграли матч з командою студентів Ратгерського університету, у якому здобули перемогу з рахунком 3:1. Значну вболівальницьку підтримку здійснила численна українська молодь з Ньюарка та Нью-Йорка.
У неділю, 19 квітня, футболісти київського інфізу грали на «Тризубівці» проти команди УСО «Тризуб». Цього разу українська громада підтримувала обидві команди. Цікавим було те, що у складі «Тризуба» грали студенти з Львівського державного інституту фізичної культури (Віктор Сидоренко, Петро Борецький, Олександр Грабар, Павло Попович; також тренер Ярослав Дмитрасевич). Гра була напруженою, але кияни здолали «Тризуб» – 2:1.
21 квітня київські футболісти помандрували південними штатами й зіграли ще п’ять матчів за шість днів! Тож загальні висліди такі: сім ігор за тринадцять днів, 5 перемог, 1 поразка й 1 нічия. Чудові спортивні результати та надзвичайно яскраві матчі з національним прапором та гімном України.
27 квітня кияни повернулися на «Тризубівку», а наступного дня відлетіли до Києва. У часі перебування збірної Інституту в США їх супроводжували голова «Тризуба» Ігор Чижович та член Управи Василь Баран. Фінансову підтримку цього проєкту надали УНС, «Провидіння» та ЗУАДК.
Таким чином, упродовж 1991 та 1992 років футболісти та студенти нині Національного університету фізичного виховання та спорту України їздили до США та брали участь у міжнародних турнірах, а також зустрічались із українськими футбольними командами та громадою.
Нам є ким і чим пишатися! Історію знаєш – Перемогу здобуваєш!
Автор: Олексій Лях-Породько
