Українсько-американський бізнес у США генерує біля $60 млрд щорічної виручки, створює близько 300 тисяч робочих місць та сплачує приблизно $9 млрд податків щороку. Такі дані представили автори UA2USA Business Index 2026.
UA2USA Business Index став першою системною спробою оцінити масштаб і структуру українсько-американського бізнесу у США. До цього українська підприємницька присутність в Америці існувала радше у вигляді окремих історій успіху, діаспорних організацій або локальних бізнес-спільнот, але без єдиної аналітичної картини.
Це вже друге дослідження, перше провели у 2025 році. UA2USA розвивається у двох форматах: щорічний Business Index, що відстежує динаміку рік до року (видання 2025 і 2026 вже є), і ширший Impact Study з розбивкою по штатах, друге видання якого зараз у підготовці.
За оцінкою UA2USA Business Index 2026, українсько-американський бізнес генерує $60 млрд щорічної виручки у США, це приблизно дорівнює обсягу всієї економіки штату Північна Дакота. Крім виручки, ці компанії виплачують близько $24 млрд заробітних плат американським працівникам щороку та сплачують приблизно $9 млрд податків на рік — це $90 млрд у горизонті десяти років. Лише на технологічний сектор припадає близько 130 тисяч робочих місць — майже половина всієї зайнятості в екосистемі.
Найбільшою галуззю в екосистемі українсько-американського бізнесу став технологічний сектор: 43,5% респондентів представляють Technology & IT. Другим за масштабом сектором стала сфера охорони здоров’я – 13%. Ще 10% припадає на будівництво та ринок нерухомості. Сектор логістики й транспорту охоплює 9% компаній. Фінансовий та юридичні сектори становить 8%. Окрему увагу дослідники звертають на появу нового сегмента аграрних технологій та безпілотних систем, який уже становить 7%.
Автори дослідження верифікували щонайменше 2 270 компаній через спеціальний опитувальник компанії надали інформацію про себе. Це ті бізнеси, про які дослідники знають «поіменно» в межах конфіденційної бази.
Ключові показники, виручку і зайнятість, рахували через екстраполяцію. Показники з вибірки (понад дві тисячі компаній) розкладали по секторах і масштабували на оцінений пул у 45 000 компаній.
Ключовий висновок дослідження – українсько-американський бізнес переходить від “режиму виживання” до етапу стратегічного зростання. Якщо у 2025 році компанії були сфокусовані переважно на внутрішній стабілізації, то вже у 2026-му індекс зафіксував різке зростання орієнтації на партнерства, доступ до капіталу та масштабування.
Цього року дослідження також зафіксувало різку зміну поведінки бізнесу. Частка компаній, орієнтованих на стратегічні партнерства, за рік зросла з 17% до 42%, тоді як інтерес до залучення капіталу піднявся з 9% до 36%. Понад 90% опитаних компаній заявили про плани подальшого розширення у США. Водночас індекс зафіксував і головне обмеження. Візові та імміграційні бар’єри за рік зросли з 51% до 55% і вперше стали проблемою №1, випередивши операційні витрати. Найгостріше це відчуває технологічний сектор: 60% таких компаній називають візові обмеження головною перешкодою, хоча 95% із них планують наймати працівників цього року. За даними дослідників, близько 200 українців щодня втрачають легальний статус, а понад 155 тисяч не підпадають під TPS, дія якого спливає 19 жовтня 2026 року. Саме тому окремою адвокаційною ціллю стає ухвалення Ukrainian Adjustment Act (H.R. 3104).
Методологія дослідження унікальна. У США офіційно не існує категорії “український бізнес”. У державній статистиці немає графи “засновано українцями”, а, отже, не існує й готової бази даних, яку можна просто зібрати й підрахувати. Саме тому одним із головних викликів для дослідницької команди стало визначення того, кого саме вважати частиною українсько-американської бізнес-екосистеми.
Команда ISE Group свідомо відмовилася від вузького поняття “українські компанії” і використовує ширший термін – “Ukrainian American Business”. До цієї категорії увійшли компанії, засновані як громадянами України, так і американцями українського походження, включно з представниками другої чи третьої хвилі діаспори. Важливим критерієм була не країна реєстрації чи паспорт засновника, а його самоідентифікація та усвідомлений зв’язок з українським походженням.
Йдеться про компанії, де українці або українські американці виступають засновниками чи співзасновниками бізнесу – від малих локальних підприємств до технологічних компаній, що працюють у всіх 50 штатах, наймають працівників – як українських, так і американських, а також впливають на локальні економіки.
Саме такий підхід, за задумом авторів індексу, дозволив побачити українсько-американський бізнес не як вузьку етнічну категорію, а як частину економіки США.
Як український бізнес став частиною економічної розмови у Конгресі США
Травневе оновлення UA2USA Business Index 2026 фактично закріпило те, що лише кілька тижнів тому у Конгресі США звучало як політична та економічна теза: українсько-американський бізнес стає частиною ширшої економічної архітектури США.
Саме навколо цієї ідеї 16 квітня у Rayburn House Office Building на Капітолійському пагорбі відбувся UA2USA Capitol Hill Business Dialogue – зустріч конгресменів, інвесторів, урядовців та підприємців.
Організатори називають Capitol Hill Dialogue “точкою перелому”, де українсько-американська спільнота вперше почала говорити у Вашингтоні мовою економічних доказів, капіталу та системних інтересів США.
За словами члена правління ISE Group та одного із авторів проєкту Олександра Романішина, дослідження показало, що український бізнес це актив із конкретними, вимірними показниками: реінвестиції, податки, робочі місця, виручка.
“Роками українсько-американська бізнес-спільнота була помітною у Вашингтоні переважно як гуманітарна історія. Але 16 квітня 2026 року вона прийшла на Капітолійський пагорб уже як економічний аргумент – із даними, моделлю капіталу та законодавчим порядком денним”, наголосив Олександр Романішин.
Для генеральної директорки Nova Ukraine, посолки Ерін Маккі поява UA2USA Business Index на Капітолійському пагорбі стала важливою спробою змінити сам характер розмови про українську спільноту у США: від гуманітарної теми до економічного аргументу.
“Це була можливість показати членам Конгресу, що українсько-американський бізнес є активом для США. По всій країні ці компанії створюють робочі місця, генерують реальну виручку та зміцнюють місцеві економіки”, сказала Маккі.
Схожий тон звучав і у виступі конгресмена з Іллінойса Майка Квіглі – співорганізатора UA2USA Capitol Hill Business Dialogue. Для Квіглі розмова про українсько-американський бізнес виходила далеко за межі економіки як такої й напряму пов’язувалася з майбутнім України та українців, які після 2022 року почали нове життя у США.
“Я хочу допомогти вам розвивати бізнес. Хочу допомогти відбудувати Україну. У Чикаго є школа, де навчаються українські діти – біженці та сироти. Наше завдання – допомогти їм зараз. Наше завдання – допомогти українському бізнесу в Чикаго та по всій Америці розвиватися. Але все залежить від того, як розвиватимуться події в Україні,” сказав конгресмен.
Квіглі назвав нинішній момент “точкою повороту”, від якої залежить не лише майбутнє України, а й доля нової хвилі української еміграції та бізнесу у США.
“Це переломний момент, який ми всі повинні пройти разом. І я хочу допомогти вам рухатися вперед – до американської мрії,” заявив він.
За словами Єва Сігаєв, президентки Українсько-Американської палати торгівлі та індустрії (UACCI), головною проблемою українсько-американського бізнесу у США довгий час була не відсутність успішних компаній, а майже повна невидимість їхнього реального економічного внеску для американських політиків та інституцій.
“Нам казали: українці мають чудову кухню, гарну музику, красиву культуру, але ми вас не бачимо. Чи можете ви показати цифри? Саме тому й з’явилося це дослідження. І коли ми самі побачили ці цифри та усвідомили, скільки грошей український бізнес повертає американським громадам, ми були трохи вражені. Сьогодні найбільший розрив, це – підтримка на рівні політики, доступ до капіталу та видимість. Саме видимість є фундаментом, який дозволяє поєднати все інше. Тому, повертаючись до дослідження, ми принесли цю видимість, ми показуємо дані.”
Генеральна директорка Nova Ukraine, посолка Ерін Маккі говорить, шо видимість це ключовий фактор: ““Видимість – йдеться про те, щоб постійно тримати у фокусі реальність, факти та правду: партнерство з Україною – економічне, гуманітарне й безпекове, є вигідним для Америки”.
Nova Ukraine – одна з провідних українських адвокаційних організацій у США – і один з організаторів Ukraine Action Summit. Під час якого, українці, які мешкають у США і мають право голосу зустрічаються для адвокації з членами Конгресу. Для багатьох законодавців такі зустрічі і наведені на них аргументи, стають важливим фактором під час ухвалення рішень щодо військової допомоги, санкцій і довгострокової підтримки України.
За словами посолки Ерін Маккі, дані UA2USA Business Index стають дедалі важливішими у просуванні українських інтересів у Вашингтоні, особливо під час зустрічей із законодавцями.
“Коли ми зустрічаємося з членами Конгресу, одне питання виникає знову і знову: скільки українських бізнесів працює у США і конкретно в їхніх округах? Щоб ефективно адвокатувати українські інтереси, нам потрібна відповідь на це питання. Перше дослідження ISE Group, UA2USA Business Index, а тепер і друга редакція індексу дають нам щось дуже важливе – чіткий і достовірний доказ реального внеску українців в економіку Сполучених Штатів.”
У США бізнес традиційно має особливу вагу в політичному процесі, а власники компаній часто сприймаються законодавцями не лише як виборці, а як роботодавці й платники податків, пояснює Маріянна Третяк, голова ради директорів American Coalition for Ukraine, яка координує адвокацію на підтримку України в Конгресі США та організовує виборців для впливу на рішення американських законодавців.
«Ми — країна, яка цінує бізнес і підприємницьку ініціативу. У нашій політичній системі голос бізнесу має особливу вагу. Власник бізнесу – це не просто виборець округу. Він створює робочі місця, сплачує податки».
Маріянна Третяк наводить приклад підприємця Валерія Яковенко, засновника компаній DroneUA та Agroforce. Його бізнес працює в Пенсильванії, створює робочі місця та сплачує податки у США, водночас зберігаючи тісні зв’язки з Україною. Він брав участь у саміті Ukrainian Action Summit в травні цього року.
«Під час нашого останнього саміту Валерій Яковенко провів низку важливих зустрічей у Пенсильванії як представник свого округу. Він зміг показати вплив свого бізнесу в Пенсильванії, а також продемонструвати переваги того, що робить Україна, і пояснити важливість підтримки України з боку США, тому що це вигідно самим Сполученим Штатам».
На думку Маріянна Третяк, українсько-американський бізнес має стати важливою частиною адвокаційної інфраструктури. Якщо громадські організації, церкви чи школи давно входять до когорти активних прихильників України в усіх штатах Америки, то тепер до неї можуть додатися й компанії, засновані українцями.
«Я завжди закликаю кожну делегацію штату мати перелік ключових стейкхолдерів, які підтримують Україну в конкретному окрузі чи штаті. Наприклад, у Пенсильванії ми можемо скласти список не лише неприбуткових організацій, шкіл, громадських організацій чи церков, а й усіх бізнесів, які підтримують Україну або належать українцям. Це дозволяє показати цінність української спільноти для конкретного округу та її вплив на різні аспекти життя місцевої громади», зазначає вона.
Від даних до впливу: як UA2USA переходить на рівень американських штатів
UA2USA Business Index створений не як одноразове дослідження, а як постійна аналітична платформа, яка поступово переходить на рівень окремих американських штатів – наголошує Олександр Романішин. Результати дослідження допомагають не лише українській адвокації, а й самим американським штатам, створюючи додаткову економічну та політичну синергію.
Команда планує адаптувати індекс під локальну специфіку та формувати для кожного штату окремі рекомендації – від регуляторних змін до програм підтримки бізнесу та презентувати їх під час локальних форумів.
“Ми будемо видавати для кожного штату свої рекомендації: що саме має бути покращено і проводити такі форуми, як ми зробили у Вашингтоні,” каже він.
Ідея полягає в тому, щоб допомогти місцевій владі краще зрозуміти потреби українсько-американських компаній та побачити, які саме галузі мають потенціал для зростання.
“Штати конкурують між собою за бізнес: через податки, програми підтримки для нових компаній та доступ до капіталу. І наше завдання – дати їм якісну експертизу та дані, які допоможуть залучати й утримувати бізнес, що вже створює робочі місця та інвестує в місцеві економіки,” говорить Романішин.
У найближчі роки команда планує охопити щонайменше п’ять-сім штатів, перетворюючи індекс із загальнонаціонального дослідження на мережу локальних економічних “зрізів” українсько-американського бізнесу. Першими фокусними штатами стали Техас, Джорджія, Іллінойс, Каліфорнія та Пенсільванія. Паралельно у 2026 році команда розширює охоплення Конгресу до 50+ офісів, а на перший квартал 2027 року заплановано наступний щорічний бенчмарк — UA2USA Index 2027.
Тож це ще одне підтвердження тези – українці не прохачі допомоги, а пропонують унікальну експертизу і спільно з американською владою працюють над розвитком США.
Як приклад – розвиток компанії DroneUa у США. Валерій Яковенко – один з піонерів виробництва дронів не лише в Україні, а й у світі. Коли вибирав локацію у США, аналізував технологічні хаби у Каліфорнії чи Остіні в Техасі, але зрештою заснував інженерний центр у Нью-Тауні в Пенсільванії. На зустрічі UA2USA Capitol Hill Business Dialogue Валерій підкреслив, що регіон навколо Філадельфії, Делаверу, Нью-Джерсі та Нью-Йорка став важливим центром для пошуку українських спеціалістів.
«Ми виявили, що поруч із Філадельфією, Делавером, Нью-Джерсі та Нью-Йорком є величезна спільнота – приблизно пів мільйона людей. Для нас це важливий кадровий резерв», сказав він. «Ми намагаємося працювати з діаспорою та мережею наших партнерів, які походять із хвилі єврейської міграції кінця 1980-х та 1990-х років, коли багато людей виїхали з України до Сполучених Штатів. Тут ми можемо знайти необхідних спеціалістів, а також підтримку у вигляді контактів для подальшого розвитку бізнесу».
Водночас Яковенко наголосив, що український бізнес не може розвиватися у США виключно завдяки українським зв’язкам.
«Наш бізнес отримує підтримку від української спільноти у вигляді людського капіталу, технологій, обміну досвідом. Але наше розширення у США значною мірою підтримується місцевою громадою», сказав він. «Без цієї підтримки це було б надзвичайно складно».
За словами Яковенка, одним із найбільших внесків України є досвід та технології, створені під час війни. Він переконаний, що українські інновації можуть суттєво посилити американську економіку.
«Технології, які розробляються в Україні, це вже не лише військові чи подвійного призначення технології. Насправді це комерційні технології, які можуть застосовуватися у різних інженерних секторах. Український досвід може настільки підсилити економіку, що було б просто помилкою не використати цю можливість», сказав Яковенко.
Він наголосив, що економічне партнерство між Україною та США має бути двостороннім процесом.
«Це не дорога з одностороннім рухом. Якщо ми отримуємо підтримку, включно з фінансовою, ми також повинні щось давати у відповідь», сказав він.
За його словами, робота у США допомагає українським підприємцям зрозуміти глобальні правила ведення бізнесу та отримати доступ до капіталу. Тож він закликав активніше говорити про економічний потенціал України та українського бізнесу.
«Будуючи бізнес тут, розуміючи правила, маючи доступ до капіталу, можна досягти глобального успіху для кожного українського бізнесмена», сказав Яковенко. «Україна – це сила: економічна, оборонна і сила можливостей. Ми просто повинні говорити про це більше. Ці цифри мають поширюватися якомога ширше, тому що це реальність. Ми змінюємо ситуацію».
Як український бізнес у США може стати активом для відбудови України
Для Олександра Романішина бізнес-індекс, це – не лише економічне дослідження. Він бачить у ньому інструмент нової української бізнес-дипломатії у США. На його думку, залучення бізнес-спільноти здатне принципово змінити рівень адвокації українських інтересів у США.
“Для української держави важливо не забувати, що в Штатах існує сила, яка може бути активом для бізнес-дипломатії та переговорних позицій щодо України. Зараз багато чого тримається на волонтерських рухах і громадських організаціях, але вони мають свої ліміти,” говорить він. “Коли в розмову вступає бізнес-спільнота, це вже зовсім інший рівень комунікації.”
Водночас він наголошує: якщо Україна хоче залучити українсько-американський бізнес до післявоєнної відбудови, такі компанії потрібно сприймати передусім як американські бізнеси, із відповідними інструментами підтримки та залучення. Окрему роль у цьому процесі Романішин відводить платформі UA2USA, яка, на його думку, може стати містком між даними, людьми та конкретними інвестиційними проєктами.
“Якщо ми хочемо залучати українсько-американський бізнес до відбудови, треба розуміти: це такі самі американські компанії. Так, у них український бекграунд чи українське коріння засновників, але працювати з ними треба тими самими механізмами, що й з іншими американськими компаніями – через гарантії, risk-sharing та інші бізнес-інструменти,” пояснює він. “Зараз головне завдання: з’єднати дані з живими людьми та конкретними інвестиційними pipeline-проєктами. Саме такий місток можна будувати на базі платформи UA2USA,” каже він.
Олександр Романішин наголошує, що унікальність бізнес-діаспори в тому, що вона має довіру на обох ринках. Але цей потенціал сьогодні використовується недостатньо, вказує він.
Як Україна намагається перетворити відбудову на глобальний інвестиційний проєкт
«Україна відкрита для бізнесу», наголосила генеральна директорка Nova Ukraine, посолка Ерін Маккі, описуючи Україну. Говорячи про економічну співпрацю та відбудову, вона наголосила, що стійкість України вже створює нові можливості для американських компаній.
«Вражає, що попри війну підприємства буквально продовжують працювати», сказала Ерін Маккі. «Ми також чули, що ВВП зараз перевищує довоєнний рівень. Це дивовижно. І якщо ви інвестор або американський бізнес, який хоче розширюватися, для мене це звучить як дуже хороша перспектива».
Голова Національного банку України Андрій Пишний під час виступу у Вашингтоні закликав інвесторів приходити в Україну вже зараз.
«Сьогодні моє повідомлення потенційним інвесторам: приходьте в Україну», сказав він. «Ми раді вас вітати, і ви отримаєте максимум сприяння. Україна – це вже не питання. Україна – це відповідь».
Андрій Пишний представив Україну як державу, яка не лише вистояла під час повномасштабної війни, а й виробила особливий досвід роботи в умовах постійної невизначеності: досвід, який дедалі більше цікавить західних партнерів.
За словами Пишного, українська банківська система “не зупинилась ні на хвилину” навіть після початку вторгнення, а сама Україна навчилася не просто виживати в кризі, а адаптуватися та еволюціонувати під тиском. Пишний також звернув увагу, що голова Федеральної резервної системи США Джером Пауелл під час одного зі своїх виступів сім разів повторив слово “невизначеність” Для України ж, за словами голови НБУ, цей стан давно став щоденною економічною реальністю.
“Невизначеність для України, це – рутина. Світ лише починає жити в умовах невизначеності, а ми вже навчилися нею керувати,” сказав він.
Ключовим поняттям свого виступу Пишний назвав “антикрихкість” – здатність систем ставати сильнішими під час криз. На його думку, саме ця здатність України працювати в умовах війни, ризику та постійних змін може стати одним із найбільш недооцінених українських “експортів” для Заходу.
Водночас Пишний наголосив, що для післявоєнного відновлення Україні необхідні масштабні приватні інвестиції.
За оцінкою World Bank, потреби на відбудову України упродовж наступних десяти років становлять приблизно 588 мільярдів доларів, і щонайменше 60% цієї суми мають забезпечити приватні інвестори.
Окремий блок дискусії був присвячений тому, як саме Україна може залучати великі міжнародні інвестиції для майбутньої відбудови. Організатори сформували нову архітектуру розмови про Україну — через економічний інтерес США, інвестиції та майбутню відбудову країни. Представники Franklin Templeton та українського уряду обговорювали можливість створення інвестиційної моделі, яка могла б поєднати американський приватний капітал із українською програмою реконструкції.
Маріус Дан, головний виконавчий директор Templeton Global Investments у Центральній Азії представив модель національних інвестиційних фондів, яку компанія вже реалізовувала в Румунії та Узбекистані для реформування державних активів і залучення глобального капіталу. Суть моделі полягає у створенні фонду, куди держава передає частки у великих компаніях, а професійні міжнародні менеджери займаються реформою управління та підготовкою активів до міжнародних біржових розміщень.
“Інвестори фактично купують доступ до країни через фонд. Для України це більше, ніж просто інвестиційний механізм, це – капітал, який може бути спрямований на реконструкцію активів і модернізацію економіки. При цьому держава не мусить продавати активи за нинішніми низькими цінами. Коли компанії проходять реформу управління й стають ефективнішими, через кілька років їхня вартість може бути значно вищою,” сказав Дан.
За його словами, міжнародний інтерес до України вже зараз є надзвичайно високим і після завершення війни лише зростатиме.
“У світі існує величезний рівень довіри та прихильності до України. Багато інвесторів захочуть брати участь у відбудові. Ми говоримо про багатомільярдні фонди, здатні залучати від сотень мільйонів до кількох мільярдів доларів для реконструкції державних активів,” зазначив він.
Дан наголосив, що головною проблемою для України є не відсутність капіталу, а політична воля та готовність до реформ.
За оцінкою Franklin Templeton, потенційний розмір такого фонду для України міг би становити від $1,5–2 млрд до $8–9 млрд залежно від набору державних активів, включених у структуру.
Дарія Марчак, заступниця міністра економіки України у Вашингтоні говорила про те, як Україна намагається залучати інвесторів навіть під час війни. За її словами, уряд робить ставку на приватизацію, професійне управління державними активами та механізми страхування воєнних ризиків для міжнародного бізнесу.
“Наша філософія полягає в тому, що ми не чекаємо завершення війни. Ми вже зараз працюємо з міжнародними партнерами над механізмами страхування ризиків для тих інвесторів, які готові заходити в Україну та брати участь у приватизації,” сказала Марчак.
Вона наголосила, що Україна бачить приватизацію не лише як джерело коштів, а як спосіб змінити саму модель управління економікою – через професійний менеджмент, міжнародну експертизу та зменшення ролі держави в бізнесі.
У письмовому коментарі посольство України у США зазначило: “Посольство України підтримує всю двосторонню економічну співпрацю, яка приносить користь і Україні, і США. Українсько-американські компанії в США стимулюють локальне зростання та створюють робочі місця. Водночас вони є надійними партнерами для участі Америки у відновленні України. Вони мають знання та досвід роботи як в Україні, так і в США, що надає їм унікальну експертизу, якої немає інші компанії. І це сприяє розвитку та безпеці і США, і України.”
Генеральна директорка Nova Ukraine, посолка Ерін Маккі переконує, що уряди, неприбуткові організації та приватний сектор мають діяти разом, а не окремо.
«Ніхто з нас, ні приватний сектор, ні державний, ні NGO, не можуть впоратися самотужки», сказала посолка Маккі. «Саме тому сила партнерств і встановлення таких зв’язків є критично важливими для довготривалої присутності, співпраці та підтримки».
Говорячи про майбутнє, генеральна директорка Nova Ukraine назвала економічні зв’язки між США та Україною стратегічним мостом, який залишатиметься важливим і після завершення війни.
«Саме тому американський бізнес створюватиме нові можливості та зміцнюватиме трансатлантичне партнерство, роблячи зв’язок між Україною та США ще важливішим», сказала вона.
Трансатлантична інфраструктура бізнес-довіри: екосистема, що зшиває американські економічні інтереси з українським відновленням
Олександр Романішин підсумовує: платформа UA2USA задумується як система, що одночасно працює у двох політичних і економічних площинах. З одного боку, вона формує механізм внутрішньої адвокації українсько-американського бізнесу у США: на рівні штатів, регуляторної політики, локальних економік та бізнес-асоціацій. З іншого – створює інфраструктуру для участі цієї бізнес-мережі у майбутній відбудові України та формуванні нових трансатлантичних економічних зв’язків.
“Є два ключові напрями. Перший, це – адвокація внутрішніх питань і внутрішньої політики у США. Другий – це використання бізнесу як активу для української відбудови та міжнародної бізнес-адвокації. Ці дві історії зшиті однією ціллю, і навколо цього може формуватися ціла екосистема,” говорить Романішин.
У ширшому сенсі UA2USA, це – спроба побудувати нову інфраструктуру українсько-американських відносин, де гуманітарна підтримка поступово доповнюється економічними інтересами, інвестиціями та довгостроковими партнерствами. Платформа задумується як “економічний міст із двостороннім рухом” між Україною та США. Система, через яку одночасно рухаються капітал, дані, бізнес-зв’язки та політичні сигнали.
Її головна ідея – створити синергію між американськими штатами, міжнародними інвесторами, українсько-американським бізнесом та майбутньою відбудовою України.
У результаті платформа намагається перетворити українсько-американський бізнес із розрізнених діаспорних історій на повноцінну екосистему впливу – мережу, здатну працювати одночасно як частина американської економіки та як один із майбутніх трансатлантичних механізмів відбудови України.
Наступний крок платформи — друге видання UA2USA Impact Study з покриттям по штатах, яке ISE Group готує разом із Nova Ukraine (партнерство формалізували у Гарвардській школі Кеннеді в березні 2026 року, спираючись на її мережу в усіх 50 штатах), та щорічний UA2USA Index 2027. Долучитися до наступної хвилі дослідження компанії можуть за посиланням https://ise-group.org/yourstory
