Спортове товариство «Україна» було засноване у Львові 1911 року за часів окупації України Австро-Угорщиною. Тому можете уявити собі, у яких умовах мусило функціонувати українське спортове товариство. Така атмосфера існувала, на жаль, упродовж десятків років. Після зникнення Австро-Угорщини на зміну їй насунулася нова біда – окупація Польщею. Потім настало наступне зло – окупація СРСР і, як результат, заборона існування всього національного українського та ще й із назвою «Україна». Тобто шлях «України» був тяжкий, але українці ніколи не відступали.
Після Другої світової війни чимало представників активу спортового товариства «Україна» опинилися в еміграції, де продовжили славетні традиції національного українського спорту. Маючи знамениту історію, спортове товариство «Україна» неодноразово відзначало свої ювілеї. Цьогоріч ми маємо чудову нагоду відзначити 115-ту річницю його заснування. Як це буде здійснено в Україні або ж за кордоном, побачимо. Як відзначали попередні ювілеї та круглі дати товариства, можемо простежити, занурившись у славетну та величну історію спортового товариства «Україна» (Львів).
15 років існування СТ «Україна»
Уже 1926 року відзначався 15-річний ювілей діяльності спортового товариства. Часопис «Діло» про це писав таке: «На днях львівське спортове Т-во «Україна» святкує 15-ліття свойого існування. З нагоди цього спортового ювилею, який є першим у нашій вужчій Батьківщині, слід пригадати собі й історію цього товариства, що є однозначне в пройденим історії галицько-українського спорту від перших його проблисків аж до нинішнього дня… В днях 18 і 19 вересня ц. р. товариство святкує свій ювілей, злучений з легкоатлетичними змаганнями. На той ювілей приїздить багато давніх спортовців, які розбрились по провінції. Вони відсвіжать давні гарні спомини і згадають довоєнні часи в товариській гутірці… З нагоди того ювілею слід побажати товариству, щоби стануло якнайскоріше тим, чим було до війни і щоби свій 25-літній ювілей святкувало перемогами на всесвітніх змаганнях».
Чудове побажання, особливо щодо участі в міжнародних змаганнях. Адже це передбачало б презентацію вільної та незалежної України!
25-річний ювілей СТ «Україна»
Одне з перших масштабних святкувань ювілеїв спортового товариства «Україна» відбулося у 1936 році під час відзначення 25-річчя. Про це писали таке: «1911 рік – це основання, це рік започаткування властивого українського спортового руху на наших землях. І коли нині поглянемо на 25-літній дорібок самого Товариства «Україна», то він може й не буде імпозантний. Але коли візьмемо в підсумках увесь розвій українського спорту на західних українських землях, то праця С.Т. «Україна» все таки дуже поважна и дуже хосенна». Це уривок із ювілейного видання «СТ «Україна» Львів. 25-ліття. 1911-1936».
Про атмосферу святкування свідчать ось такі слова: «Не гомонять дзвони! Не чути радісної весільної музики. Не чути радісних окликів весільних гостей, що їдуть з Великої України, зеленої Буковини та зза синіх карпатських хребтів. Тихо, по спартанськи, в крузі своїх найближчих, сердешних спортових друзів, святкує Спортове Товариство «Україна» своє срібне весілля, свій ювілей з приводу 25-ліття існування».
Запитаєте, чому так сумно? Відповім: Україна була окупована Польщею, СРСР, Румунією, Чехословаччиною. Тож чи могло бути шалене святкування? Ні. Однак українці незламні, навіть у таких скрутних обставинах ми боремося за свою національну ідентичність.
70 років СТ «Україна» відзначають у США
Наступними значними відзначеннями ювілею були заходи до 70-річчя спортового товариства «Україна», але вже за кордоном. Бо за часів окупації українських земель поневолювачі аж ніяк не хотіли української національної ідентичності.
У 1981 році грандіозні заходи відбувалися у США, у домівці Українського спортивного осередку «Тризуб» (Філадельфія). Діловий комітет для відзначення 70-річчя заснування Спортового Товариства «Україна» мав такий склад: Роман Савчак – голова, Іван Щупаківський, Петро Тарнавський та Олег Лисяк – члени.
Про підготовку до урочистостей Роман Савчак розповідав таке: «Початком наших плянів, була розсилка комунікатів і заяв до української громади на поселеннях, в який Діловий комітет ЗСА і Канади між іншим подав інформації про те, що у рамках відзначування 70-річчя СТ «Україна» у днях від 20-21 червня ц. р. відбудеться фестиваль на нових площах УСО «Тризуб» біля Філядельфії, який включатиме змагання спортовців ЗСА і Канади і можливо інших країн, як також ювілейний бенкет і баль. Крім цього ще запляновано видання Ювілейної Книги 70-річчя заснування СТ «Україна» Львів і в зв’язку з цим комітет уже звернувся до колишніх змагунів, діячів і прихильників цього товариства надсилати статті, спогади та знімки, пов’язані з періодом активности цього товариства, що будуть поміщені у Ювілейній Книзі чи українській пресі у вільному світі. На заклик уже відгукнулися колишні члени львівської «України», такі, як: всесторонній спортовець Омелян Бучацький з Австралії, Евстахій Загачевський з Рочсстеру Н. Й., та д-р Юрій Дицьо з Мейну, приобіцявши вислати матеріали чи світлини».
Про масштаби заходів свідчать численні гості зі США, Канади та Австралії, а їх було близько 2000, а також розмаїття спортових (змагання з відбиванки) та культурних (концерт, ювілейний бенкет) заходів. Також були присутні делегати від усіх українських організацій, а також редактори та кореспонденти пресових видань, радіо- і телеканалів. Найцікавіше те, що й в Україні теж могли чути репортаж про святкування. Знаєте, яким чином? Трансляцію здійснював український відділ «Голосу Америки». А цю радіостанцію мали змогу, хоча й підпільно, але все ж таки слухати!
Варто відзначити, що почесними гостями, «винуватцями» цієї історичної події були вихованці товариства: Омелян Банах, Микола Гошовський, Андрій Коморовський, Володимир Магоцький, Осип Новицький, Теодор Новаківський, Іван Павлічка, Роман Пазуняк, Олександр Скоцень, Остап Стецьків, Тарас Яцкевич, Антон Змий, Іван Ярош, Омелян Бучацький, Юрій Дицьо, Євген Пащин, Іван Бабій. Під час відзначення 70-річчя їх, героїв України, було ще чимало.
Окрім УСО «Тризуб», вагому допомогу надав Український Народний Союз, часопис «Свобода» та інші українські організації. Діловий комітет для вшанування 70-ліття СТ «Україна» видав ювілейну книгу, а на сторінках часопису «Свобода» було детально описано святкування.
80 років спортовому товариству «Україна»
Наступний ювілей – 80-річчя спортового товариства «Україна» – було відзначено, напевно, найбільш масштабно й урочисто у 1991 році у Львові. Українці в діаспорі та в Україні об’єднали свої зусилля і гучно відзначили справді українське спортове товариство. Урочистості відбувалися в Україні. Точніше, тоді ще в УРСР. І це була справжня перемога українського народу.
Приїзд до України зі США та Канади численної делегації української діаспори пробудив в українців нестримне бажання бути незалежними і нарешті скинути з себе рабські комуністичні кайдани. Ця подія потребує докладнішого розгляду та окремої статті.
Чи відзначали 90-95-річчя СТ «Україна»?
Як відзначали 90 років СТ «Україна» у 2001 році та 95-річчя у 2006 році, мені ще треба віднайти інформацію. Адже такі ювілеї не могли залишитися без уваги української діаспори та України. Звісно, кожен ювілей спортового товариства «Україна» заслуговує на окрему розповідь.
Як відзначили 100-річний ювілей спортового товариства «Україна»?
«У 2011 р. минуло 100 років від дня заснування спортового товариства «Україна». Дата поважна, проте ювілей фактично забутий. З цієї нагоди відбувся лише один захід у Львові. 23 грудня у головному корпусі Львівського державного інституту фізичної культури за підтримки Львівського центру олімпійської просвіти проведено наукову конференцію. Із 17 представлених доповідей лише шість безпосередньо чи опосередковано стосувалися заявленої теми. Матеріали конференції планувалося видати у науковому збірнику «Фізична активність, здоров’я і спорт» № 2 (4). Пройшло півроку, однак нічого у цьому напрямку не було зроблено». Цитата зі статті «Символіка спортового товариства «Україна» авторства Андрія Сови та Степана Пахолка.
«Здавалося, процес відновлення українського спортивного руху розпочався. Львівський стадіон «Україна» прийняв на цій пам’ятній зустрічі (тут ідеться про 1991 рік – додано мною) заслужених ветеранів-українців. З Австралії прибув Омелян Бучацький, з Польщі – Теофіль Вішка, перетнули Атлантику Іван Павлічка, Олександр Скоцень і Осип Стецьків, аби приєднатися до побратимів – Карла Мікльоша, Юрія Зубача, Олекси Новаківського. Однак, як показує час, ветерани не зуміли передати естафетну паличку на довгій і тернистій стезі тому спортовцю, що спроможний боротися за командну перемогу, а не бігти з думкою: якось буде». Уривок зі статті «Столітній ювілей СТ «Україна» на сайті «Галичина спортивна».
– Пане Романе, прошу сказати, як відзначатимете ювілей найстарішого спортивного товариства в нашій державі?
– Досить скромно, без гучних фанфар, на регіональному рівні. Взагалі, всі заходи цьогоріч ми й так проводимо під знаком століття товариства. На відкритті масових змагань завжди розповідаємо, чиї славні традиції продовжуємо. Плануємо ще організувати урочисті збори, присвячені річниці, запросимо колег з інших спортивних товариств та сусідніх областей.
– Чому не проводяться урочисті заходи загальноукраїнського масштабу?
– Ще задовго до річниці ми скерували відповідні листи до найвищих осіб держави та ВРУ, облради та обласної адміністрації. Знаю, що на всіх рівнях були прийняті певні рішення щодо проведення урочистих заходів. Але вони мали декларативний характер і залишилися на папері. А на словах було сказано – відзначайте. Але ж будь-яке свято вимагає підготовки і певних коштів, яких у нас немає.
Це уривок з інтерв’ю Романа Шиманського, голови Львівської обласної ради спортивного товариства «Україна», про сторічний ювілей. Цитую із сайту «Львівська Пошта».
«Ще влітку минулого року спортивна громадськість Львова звернулася листами до президента НОК України С. Бубки, тодішнього міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту Р. Сафіулліна, голови Центральної ради ФСТ «Україна» М. Ципло, попереднього голови Львівської обласної ради М. Сеника з пропозицією відзначення на державному рівні сторіччя від дня заснування спортового товариства «Україна».
На різних рівнях прийнято відповідні постанови, які, однак, залишилися на папері. І столітній ювілей, яким можна було б зворохобити суспільство, а особливо молодь, який міг би об’єднати і згуртувати спортсменів-українців різних країн, проходить непомітно, на регіональному рівні, не зацікавивши ні державні, ні партійні, ні громадські структури.
Не те, що було сто років тому». Цитата зі статті «До сторіччя СТ «Україна»: як все починалося…» на сайті ZAXID.NET.
Чи відзначимо 115-річчя СТ «Україна»?
Отже, 100-річчя СТ «Україна» в Україні майже минуло непоміченим! А яка ситуація зі 105-м та 110-м роком? А як буде цього року зі 115-річчям? Чи знову не помітимо його? Чи знову забудемо? Чи нарешті прокинемося від комуністичної навали «Динамо», «Спартака», «Локомотива» тощо і почнемо вшановувати власне українські спортивні традиції?!
Отже, ми забудемо чи пам’ятатимемо свою справжню спортивну історію? Чи продовжимо сповідувати імперські, радянські, рашистські наративи у спорті?
Адже кожна вільна людина розуміє: історію знаєш – перемогу здобуваєш!
Автор: Олексій Лях-Породько
