Майбутні переговори про завершення війни стають одним із головних дипломатичних питань для України та її партнерів. Київ шукає впливового представника у Вашингтоні, а європейські держави готують власний механізм участі в можливому переговорному процесі. Тим часом росія продовжує масштабні атаки по Україні, а українські сили розширюють удари по цілях у росії.
Зеленський не може знайти кандидата на посаду посла України у США
Президент України Володимир Зеленський наразі має труднощі з пошуком кандидата, який погодився б очолити українське посольство у Вашингтоні. За даними POLITICO, потенційні кандидати, які мають достатній політичний вплив і досвід, неохоче погоджуються на цю посаду через складність роботи з адміністрацією Дональда Трампа в умовах війни. Вакантна посада виникла після звільнення Ольги Стефанішиної, яке відбулося 3 серпня на тлі майбутніх звинувачень у розтраті. Пошук нового посла став одним із факторів, що вплинув на кадрові зміни в українському уряді, які досі залишаються незавершеними. Зеленський планував запропонувати посаду посла колишній прем’єр-міністерці Юлії Свириденко, однак вона відмовилася. Сам президент наприкінці липня заявив:
«Не секрет, що я розраховував і пропонував Юлії Свириденко посаду посла в Сполучених Штатах».
Він також зазначив, що шукає кандидата з максимально високою кваліфікацією – «людину рівня віцепрем’єр-міністра, міністра або прем’єр-міністра».
Українські політики та дипломати пояснюють труднощі з пошуком кандидата специфікою роботи у Вашингтоні. Депутатка Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що впливові українці побоюються погоджуватися на посаду, «хвилюючись, що вони не матимуть умов, необхідних для належного виконання роботи». За її словами, важливим фактором є також безпосередній доступ до президента та його довіра. Інший колишній український дипломат зазначив, що твердження про те, що ніхто не хоче цієї роботи, було б спрощенням:
«Звісно, є люди, які хочуть цю роботу, але немає нікого, хто справді відповідає її вимогам. Зеленському важко заповнити цю посаду».
Водночас вакантне посольство у Вашингтоні створює проблему в особливо важливий для України момент, оскільки США залишаються ключовими для військової підтримки країни. Новому послу доведеться працювати з адміністрацією Трампа, яка змінювала позицію щодо військової допомоги та можливих шляхів завершення війни. Ситуація ускладнюється і тим, що Київ намагається домогтися від Трампа дозволу на виробництво в Україні систем Patriot, а також готується до можливого відновлення мирних переговорів.
Українські удари по росії не призвели до масових протестів проти війни
Україна влітку посилила удари безпілотниками по території росії, зокрема по нафтопереробних підприємствах, що спричинило перебої з паливом у різних регіонах. У деяких місцях росіяни змушені були стояти в чергах за бензином до 69 годин, а довжина окремих черг сягала кількох кілометрів. Попри це, масштабного суспільного протесту проти війни або політики путіна не виникло. Автор The Atlantic зазначає, що росіяни історично звикли до нестачі товарів, тривалого очікування та побутових труднощів. Радянський досвід, за його оцінкою, сформував ставлення, за якого нестачу та незручності часто сприймають як звичайну частину життя. Водночас страх перед державою залишається важливим фактором, який стримує людей від відкритих протестів. Співрозмовниця автора зі Санкт-Петербурга, яку він називає Світланою, сказала: «Ви там що, на Місяці живете? Ви не розумієте, наскільки тут небезпечно?»
Після початку повномасштабної війни у 2022 році протести в росії стали значно менш масштабними. За даними OVD-Info, того року поліція затримала майже 19 тисяч противників війни, а згодом вуличні акції практично зникли. Одним із помітних критиків режиму цього року став ветеран Олександр Лунін, якого за антивоєнний виступ затримала поліція, після чого він публічно вибачився. При цьому рівень підтримки путіна залишається високим: за даними «Левада-центру», у червні його схвалювали 74% опитаних, хоча цей показник з початку року знижується. Директор центру Денис Волков заявив, що очікування революції в росії не мають під собою реальних підстав, оскільки дані опитувань свідчать про протилежне. Водночас частка росіян, які заявляють про готовність брати участь у вуличних протестах, зросла з 11% у 2024 році до 16%, а частка тих, хто відчуває страх або сум, збільшилася до 29%. Кремль паралельно посилює силовий апарат: цього року бюджет на національну гвардію та інші правоохоронні структури зріс до рекордних понад 47 млрд доларів. Автор зазначає, що нині немає ознак масового повстання, однак влада росії продовжує готуватися до можливих внутрішніх потрясінь.
Франція, Німеччина та Велика Британія готують власний формат участі Європи у переговорах щодо України
Французькі, німецькі та британські дипломати працюють над форматом, який має забезпечити Європі місце за столом майбутніх переговорів про припинення війни в Україні. За даними The New York Times, три країни побоюються, що адміністрація Дональда Трампа може виключити їх із переговорного процесу. Франція та Німеччина відіграють провідну роль у формуванні спільної європейської позиції, тоді як Велика Британія бере участь в обговореннях обережніше через побоювання щодо відносин із Вашингтоном. Європейські чиновники вважають, що припинення війни в Україні та майбутні відносини з росією мають надто велике значення для Європи, щоб покладатися лише на Сполучені Штати. Вони прагнуть гарантувати, що мирна угода не буде укладена без участі європейських держав. Водночас у Європі визнають, що переговори з москвою відбуватимуться за посередництва США.
Основу запропонованого формату можуть становити Велика Британія, Франція та Німеччина, які разом називають «E3». За інформацією видання, ці три країни вважають, що повинні бути основними переговорниками від Європи на підтримку України. Їхня позиція пов’язана з тим, що війна в Україні є безпосереднім безпековим викликом для Європи, а перемога росії матиме масштабні наслідки для континенту. Водночас деталі можливих варіантів участі європейських країн у майбутніх переговорах наразі не розкриваються. Представники Франції, Німеччини та Великої Британії продовжують обговорювати формат, який має дозволити Європі брати участь у визначенні умов можливого врегулювання. Інформація про конкретний механізм переговорів або остаточний склад їхніх учасників наразі відсутня.
росія завдала нових ударів по Україні, а Україна атакувала московський регіон
росія вночі завдала чергової хвилі повітряних ударів по Україні, унаслідок яких загинули щонайменше двоє людей на найбільшому сталеливарному підприємстві країни в Кривому Розі. За даними українських чиновників, ще 14 людей були поранені. На підприємстві ArcelorMittal Кривий Ріг повідомили, що внаслідок атаки були пошкоджені ключові виробничі об’єкти у сферах енергогенерації та доменного виробництва, через що виробничі процеси частково зупинилися. Окремий ракетний удар по Києву вранці в неділю спричинив пожежі щонайменше у двох районах столиці, троє людей отримали поранення. У Київській області внаслідок атак безпілотників також були поранені троє людей, серед них дитина. Упродовж останніх тижнів росія посилила удари по українській інфраструктурі, зокрема по найбільшому зерновому порту України на Дунаї та об’єктах енергетичної галузі.
Україна у відповідь здійснила масштабну атаку безпілотниками по московському регіону. За словами губернатора регіону Андрія Воробйова, загинув 83-річний чоловік, ще кілька людей були поранені в районі Подольська. Внаслідок удару загорівся склад найбільшого російського онлайн-ритейлера Wildberries, розташований приблизно за 45 кілометрів на південь від москви. Україна протягом останніх тижнів атакує об’єкти Wildberries, звинувачуючи компанію в обробці військових вантажів. Окремо повідомлялося про загибель людини внаслідок удару безпілотника по автобусу поблизу Бєлгорода. Українські військові також заявили про ураження підприємства з виробництва ракетного пального в ростовській області, однак російська сторона одразу не прокоментувала цю інформацію. Крім того, Румунія заявила про перехоплення безпілотника, який порушив її повітряний простір: винищувач F-18, що виконував місію повітряного патрулювання НАТО, збив його о 5:01 ранку. Представник НАТО заявив, що безпілотник, який увійшов у повітряний простір Румунії з боку Молдови, ймовірно, був російським.
Україна передала команді Трампа аналітику про темпи наступу росії та дефіцит Patriot
Київ передав адміністрації Дональда Трампа аналітичний документ, у якому оцінюється здатність росії продовжувати наступ на Донбасі та досягти заявлених територіальних цілей. Українська сторона вказує на різке падіння темпів просування російських військ і наголошує, що за нинішньої динаміки повна окупація Донецької області може бути неможливою навіть до кінця 2027 року. Документ також містить оцінки щодо можливої нової мобілізації в росії, наслідків українських ударів по російській інфраструктурі та критичного дефіциту ракет для систем Patriot.
У переданій американській стороні оцінці зазначається, що російські війська зараз просуваються менш ніж на 100 квадратних кілометрів на місяць, тоді як Україна продовжує контролювати близько 21–22% території Донецької області. Київ також попереджає, що російське керівництво може спробувати компенсувати втрати на фронті масштабним призовом, потенційно мобілізувавши до 500 тисяч військових після вересневих парламентських виборів у росії. Окремо українська сторона вказує на скорочення російських нафтопереробних потужностей більш ніж на 30% та значні збитки для російської економіки внаслідок ударів по інфраструктурі. Водночас одним із головних ризиків для України залишається дефіцит ракет-перехоплювачів Patriot: у документі зазначено, що під час російської атаки 5 серпня було запущено 24 балістичні ракети, але жодну з них не вдалося збити через відсутність ракет PAC-2 та PAC-3.
У Білому домі підтвердили, що отримали відповідну оцінку від української сторони. Представник адміністрації Трампа заявив: «Президент має гуманістичне серце і хоче, щоб ця війна була врегульована, аби безглузді вбивства припинилися. Він та його команда залишаються відданими продовженню конструктивної ролі у завершенні війни, і він оптимістично налаштований щодо того, що ми врешті-решт укладемо мирну угоду».
Політичний огляд сформовано за особистим спецвипуском резидента VM Ореста Дейчаківського.
Фото: Nina Liashonok/Reuters
Автор: Данило Пєвчев