Пентагон розглядає можливе скорочення американської військової присутності в Європі, водночас США схвалили нові багатомільярдні інвестиції, зокрема в українські проєкти. На цьому тлі Вашингтон просуває санкційний законопроєкт проти росії, який може зачепити країни, що купують російські енергоносії. Ситуацію також обговорюють у кремлі, Китаї та Індії, а генеральний секретар НАТО Марк Рютте наступного тижня відвідає США.
Пентагон розглядає скорочення до 40 тисяч американських військових у Європі
Пентагон розглядає кілька варіантів зміни чисельності американських військ у Європі, зокрема можливість виведення щонайменше 25 тисяч військовослужбовців. За одним зі сценаріїв скорочення може сягнути 40 тисяч осіб, що становило б приблизно половину нинішнього американського контингенту на континенті. За даними NBC News, зараз у Європі перебувають близько 80 тисяч американських військових, серед них приблизно 10 тисяч у Польщі. Разом із військовослужбовцями можуть бути передислоковані або виведені літаки, кораблі та інше озброєння, а найбільше зміни можуть торкнутися Німеччини, Італії та Іспанії.
Остаточного рішення щодо скорочення поки немає. Очікується, що командувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич 18 вересня представить міністру оборони США Піту Гегсету попередню оцінку, а остаточну рекомендацію він має отримати до 6 листопада. Серед варіантів розглядають скорочення сухопутних, повітряних і морських сил, а також передислокацію частини підрозділів до країн східного флангу НАТО. Перегляд американської військової присутності розпочався в червні в межах політики адміністрації Дональда Трампа, яка передбачає більшу відповідальність європейських союзників за власну оборону.
росія використовує переобладнані навчальні ракети для масованих ударів по Україні
росія почала масово використовувати переобладнані навчальні ракети RM48U під час ударів по Україні, що дозволяє їй зберігати запаси більш дорогих і точних балістичних ракет. За даними української сторони, у липні та на початку серпня RM48U становили понад половину з 228 балістичних і гіперзвукових ракет, запущених по Україні. У липні росія здійснила найбільшу кількість балістичних та гіперзвукових ударів за один місяць від початку повномасштабного вторгнення – 158, із яких 87 припали на RM48U. Reuters зазначає, що ці ракети менш потужні й точні, ніж «Іскандери», однак їхнє масове застосування дає змогу росії підтримувати інтенсивність атак, не витрачаючи основні запаси високоточних ракет.
RM48U запускаються із систем ППО С-400 і летять балістичною траєкторією на високій швидкості. Українські прокурори та військова розвідка пов’язують застосування таких ракет із кількома ударами, під час яких загинули цивільні, зокрема з атакою на залізничну платформу в районі Броварів. За висновками українських експертів, RM48U можуть відхилятися від заданої цілі приблизно на 300 метрів, а бойова частина розкидає уламки на значну площу, однак Reuters не зміг незалежно підтвердити ці висновки. За оцінкою Інституту вивчення війни, росія може мати близько 400 таких ракет проти приблизно 100 «Іскандерів», а українська розвідка повідомляла про плани збільшити виробництво RM48U до 480 одиниць у 2026 році. Паралельно Україна стикається з дефіцитом американських перехоплювачів Patriot, які є основним засобом боротьби з російськими балістичними ракетами.
США схвалили понад $8 мільярдів інвестицій в Україну, Йорданію та країни Африки
Американська корпорація з фінансування міжнародного розвитку (DFC) схвалила нові інвестиції на понад 8 мільярдів доларів для України, Йорданії та країн Африки. За даними Reuters, рішення має сприяти розвитку критичної інфраструктури, енергетики та цифрових технологій у країнах-партнерах США, а також підтримати американський експорт. Серед затверджених проєктів є фінансування українського мобільного оператора Vodafone Україна та кредит для енергетичної компанії ДТЕК. DFC також схвалила торговельний механізм на 500 мільйонів доларів, який має допомогти американським компаніям виходити на ринки Південної Америки, Південно-Східної Азії та Африки.
Окремо DFC затвердила кредит у розмірі 85 мільйонів євро для ДТЕК, який буде спрямований на розширення потужностей систем накопичення енергії. Фінансування Vodafone Україна має підтримати модернізацію критично важливої телекомунікаційної інфраструктури країни під час війни. «Ці проєкти підтримають американський експорт на мільярди доларів, захистять критично важливу інфраструктуру та ресурси в Україні, Йорданії та країнах Африки, а також зміцнять позиції американських компаній, що конкурують на одних із найважливіших ринків світу», – зазначив керівник DFC Бен Блек.
Генсек НАТО Марк Рютте наступного тижня відвідає США
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте 22–24 вересня перебуватиме з візитом у США, де відвідає штати Айова та Нью-Йорк. У вівторок, 22 вересня, він зустрінеться з губернаторкою Айови Кім Рейнольдс та візьме участь у заході Чиказької ради з глобальних питань. Під час заходу Рютте виступить із промовою та долучиться до модерованої дискусії. Також в Айові він відвідає Об’єднаний штаб Національної гвардії штату.
Із 23 вересня генеральний секретар НАТО перебуватиме в Нью-Йорку у зв’язку з проведенням 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. У межах візиту Рютте планує зустрічі зі світовими лідерами та високопосадовцями. 24 вересня він виступить на заході, організованому Національним меморіалом і музеєм 11 вересня. За даними НАТО, під час візиту також заплановані публічні заходи, присвячені майбутньому Альянсу та трансатлантичним відносинам.
Кремль, Китай та Індія відреагували на санкційний законопроєкт США проти росії
У кремлі заявили, що ухвалений Конгресом США законопроєкт про посилення санкцій проти росії може ускладнити переговори щодо завершення війни проти України. Речник кремля Дмитро Пєсков сказав, що москва стежить за проходженням документа та назвав дії американських законодавців «недружньою акцією». «Ми, зрозуміло, спостерігаємо за проходженням цього документа», – сказав він. За словами Пєскова, передбачені законопроєктом санкції можуть «ускладнити пошук мирного врегулювання» російсько-української війни.
Проти документа також виступив Китай, заявивши, що американські санкції не повинні впливати на його економічну та торговельну співпрацю з іншими країнами.
«Економічна та торгова співпраця між Китаєм та іншими країнами не спрямована проти жодної третьої сторони і не повинна зазнавати втручання або примусу з боку третіх сторін. Китай виступає проти екстериторіальної юрисдикції та односторонніх санкцій, які не мають підстав у міжнародному праві і не санкціоновані Радбезом ООН», – сказав речник МЗС Китаю Го Цзякунь. В Індії заявили, що взяли до відома ухвалений документ і продовжать купувати енергоносії у різних постачальників, враховуючи «ринкову динаміку». Водночас індійське МЗС повідомило, що Нью-Делі вже обговорював із Вашингтоном можливий вплив документа на двосторонні відносини та заявив про готовність захищати свої торговельні й економічні інтереси.
16 вересня Палата представників США схвалила законопроєкт про санкції проти росії та Ірану, після чого документ було передано президенту США Дональду Трампу.
Фото: Букви
Автор: Данило Пєвчев