Останні події свідчать про те, що західні союзники стикаються з дедалі складнішим вибором у своїй політиці. З одного боку, триває війна в Україні, яка потребує стабільної військової та дипломатичної підтримки. З іншого – конфлікт із Іраном змушує США переглядати пріоритети та розподіл ресурсів. Це породжує дискусії всередині альянсу і підсилює напругу між партнерами щодо подальших кроків.
Каллас і Рубіо посперечалися щодо тиску на росію на саміті G7
Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас під час зустрічі міністрів закордонних справ країн G7 у Франції поставила державному секретарю США Марко Рубіо питання про посилення тиску на росію. За інформацією джерел, її зауваження викликало роздратування у американського посадовця та призвело до різкої відповіді.
«Минув рік, а в питанні РФ немає жодного прогресу. Коли ж у вас урветься терпець?» – запитала Каллас.
У відповідь Рубіо заявив: «Ми робимо все можливе, щоб закінчити війну. Якщо вважаєте, що можете зробити це краще – будь ласка. Ми відійдемо вбік».
Цей обмін репліками, за оцінками джерел, став проявом зростаючої недовіри між США та частиною європейських союзників щодо підходів до війни в Україні. Американський держсекретар наголосив, що Вашингтон підтримує Україну зброєю, розвідданими та іншими ресурсами, одночасно намагаючись вести діалог з обома сторонами. Після суперечки кілька європейських міністрів втрутилися, підкресливши важливість продовження дипломатичних зусиль США. Згодом Рубіо заперечив факт конфлікту, заявивши:
«Ці зустрічі часто присвячені тому, щоб подякувати Америці за роль, яку ми відіграли… та висловити вдячність за посередницьку роль, яку ми намагалися відіграти у цій війні між РФ та Україною. Ніхто там не кричить, не підвищує голос та не висловлює нічого негативного».
Фінляндія вимагає не перекидати зброю для України на війну з Іраном
Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен заявив, що країни Європи очікують повного виконання контрактів на постачання зброї для України, навіть на тлі війни США з Іраном. Він наголосив, що Гельсінкі перевірятиме, чи вся оплачена європейцями зброя дійсно потрапляє до українських сил оборони. За його словами, у разі виникнення проблем із постачаннями союзники будуть змушені переглянути підходи до співпраці.
«Кожного разу ми оцінюємо, як витрачаються кошти, і довіряємо, що механізм працює. Якщо виникають проблеми, тоді ми повинні це переглянути», – зазначив він.
Занепокоєння виникли після повідомлень про можливе перенаправлення американського військового обладнання, призначеного для України, на Близький Схід. Йдеться насамперед про системи протиповітряної оборони, які є критично важливими для захисту від російських ракет і дронів. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте запевнив, що ключові поставки продовжуються, однак ризики залишаються. Водночас Фінляндія відмовляється брати участь у військових операціях у регіоні, підкреслюючи власні безпекові виклики через сусідство з росією.
Трамп опинився перед складним вибором через війну з Іраном
Президент США Дональд Трамп після місяця війни з Іраном стикається з необхідністю ухвалювати складні рішення щодо подальших дій. За оцінками аналітиків, перед ним стоїть вибір між укладенням компромісної угоди або подальшою ескалацією конфлікту з ризиком затяжної війни. Попри дипломатичні зусилля, Іран продовжує атаки та частково блокує ключові маршрути постачання енергоносіїв. Один із експертів зазначив:
«Президент Трамп має погані варіанти, щоб завершити війну».
Водночас американська адміністрація намагається поєднати тиск і переговори, розглядаючи різні сценарії – від масштабних ударів до можливого розгортання сухопутних сил. Трамп заявляє про бажання уникнути «вічної війни», однак продовжує посилювати військову присутність у регіоні. Ситуацію ускладнює внутрішньополітичний тиск, оскільки рейтинг президента знижується на тлі зростання цін на енергоносії. Невизначеність щодо стратегії США посилює напруження як серед союзників, так і на глобальних ринках.
Україна домовляється з країнами Близького Сходу про співпрацю проти дронів
Україна веде активні переговори з країнами Близького Сходу щодо укладення угод у сфері безпеки та протидії безпілотникам. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що найбільш просунуті консультації тривають із Об’єднаними Арабськими Еміратами та Катаром.
«Сподіваємося, що під час візиту з деякими країнами ці документи будуть укладені та фіналізовані», – зазначив він.
Україна пропонує партнерам власний досвід боротьби з дронами, отриманий під час війни з росією, в обмін на підтримку та технологічну співпрацю. За словами міністра, країни регіону вже витратили сотні ракет для захисту від атак і шукають ефективніші рішення. Водночас Київ прагне не втратити міжнародну увагу до війни в Україні на тлі ескалації на Близькому Сході. Українська дипломатія також розглядає можливість залучення Китаю до мирного процесу, сподіваючись на його вплив на москву.
Іранська опозиція закликає не домовлятися з чинною владою
Іранський опозиційний діяч Реза Пехлеві виступив проти укладення угоди з нинішнім керівництвом Ірану, заявивши, що це лише відтермінує загрозу. Під час виступу він наголосив, що влада Ірану не є надійним партнером у переговорах.
«Єдине, на що здатні залишки цього режиму – це вигравати час, обманювати і красти. Вони ніколи не будуть чесними чи надійними партнерами для миру», – заявив він.
Пехлеві також закликав до нових протестів у країні та висловив готовність повернутися до Ірану для участі у політичних змінах. Його виступ відбувся на тлі зростання глобальної напруги та дискусій у США щодо подальшої стратегії у війні з Іраном. Водночас американський президент Дональд Трамп, за даними джерел, розглядає різні варіанти – від угоди до ескалації. Позиція іранської опозиції додає ще один вимір до складної дипломатичної ситуації навколо конфлікту.
Фото: згенеровано ШІ
Автор: Данило Пєвчев