Україна на полях Генеральної Асамблеї ООН на тижні дипломатії обговорює зі США та європейськими партнерами санкції, посилення ППО та можливі кроки для припинення війни. Водночас союзники говорять про подальшу військову підтримку України та збереження американської присутності в Європі. На регіональному рівні Україна також започаткувала новий формат співпраці з країнами карпатського регіону у сферах безпеки, енергетики та економіки.
Зеленський у Нью-Йорку проведе близько 20 зустрічей та готує нову Drone Deal
Президент України Володимир Зеленський прибув до Нью-Йорка для участі у 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. Під час візиту він планує провести близько 20 зустрічей із президентом США Дональдом Трампом, європейськими лідерами, сенаторами та членами Палати представників Конгресу США. Також у його графіку – переговори з керівниками міжнародних організацій, представниками провідних американських компаній та аналітичних центрів. Окремо Зеленський повідомив, що українська сторона готується підписати нову угоду у форматі Drone Deal.
За словами президента, Україна також представить партнерам конкретні безпекові пропозиції та рішення для деескалації, які, за його оцінкою, можуть наблизити завершення війни. Серед основних питань під час переговорів будуть посилення української протиповітряної оборони та пошук необхідного фінансування для України. У Нью-Йорку також відбудеться саміт міжнародної Кримської платформи, на якому очікується представництво держав на високому рівні. Зеленський зазначив, що під час поїздки планує обговорювати з партнерами питання підтримки України та подальші кроки у сфері безпеки.
Першою зустріччю Зеленського в Нью-Йорку стали переговори із сенаторами США, під час яких сторони обговорили санкції проти росії та потреби України у захисті від балістичних ракет.
«Розпочав візит до Нью-Йорка із зустрічі з сенаторами США. Подякував за сильну двопартійну підтримку України та голосування за санкційний законопроєкт Ліндсі Грема. Дуже правильний крок. І коли його вдасться повністю реалізувати, мир і гарантована безпека точно стануть ближчими», – написав Зеленський.
За його словами, українська та американська команди домовилися тісніше працювати над санкційним напрямом. «Також обговорили і наші потреби у перехоплювачах балістики й виклики перед зимою. Є речі, які можемо зробити разом з Америкою, щоб захистити життя. Американські «Петріоти» зараз замінити неможливо, і чим більше антибалістичного захисту матиме Україна, тим менше у росії буде зухвалості продовжувати удари й затягувати війну», – зазначив президент.
Макрон і Трамп обговорили можливе енергетичне перемир’я між Україною та росією
Президент Франції Еммануель Макрон 22 вересня зустрівся з президентом США Дональдом Трампом у Нью-Йорку. Під час переговорів вони обговорили війну в Україні, посилення української протиповітряної оборони та ідею взаємного мораторію на удари по об’єктах енергетики України та росії. Після зустрічі Макрон назвав розмову «дуже хорошою» та «дуже конструктивною» і підтвердив, що сторони погодилися з необхідністю допомагати Україні зміцнювати оборону. «Ми провели тривале обговорення щодо України та росії, а також необхідності швидше й ефективніше допомагати нашим українським друзям із засобами перехоплення, оскільки це є ключовим питанням з погляду оборони», – сказав Макрон.
За словами французького президента, під час зустрічі також обговорювали пропозиції щодо припинення ударів по енергетичному сектору. Макрон наголосив, що підтримка української енергетики залишається одним із пріоритетів, оскільки війна впливає на безпеку всієї Європи. Він висловив сподівання, що прогресу в цьому питанні вдасться досягти під час зустрічей на полях Генеральної Асамблеї ООН. Макрон планував обговорити цю тему також із президентом України Володимиром Зеленським. За даними Reuters, французький лідер розглядає припинення ударів по енергетичній інфраструктурі як один із напрямів подальших переговорів щодо війни.
Міністр закордонних справ Польщі закликав США посилити підтримку України
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Сполученим Штатам варто посилити підтримку України для припинення війни. За його словами, росія погодиться на переговори тоді, коли путін зрозуміє, що не може досягти своїх цілей за прийнятною для нього ціною. Про це Сікорський сказав під час брифінгу на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку.
«Я волів би, щоб Сполучені Штати сильніше підтримували Україну, тому що це шлях до миру», – сказав Сікорський.
Він також заявив, що США варто зосередитися на підтримці України, а не лише на посередництві, оскільки попередні дипломатичні зусилля поки не дали результату.
Сікорський також прокоментував заклик Трампа до України припинити удари по російських нафтопереробних заводах. «Україна є жертвою агресії», – сказав польський міністр, додавши, що росія продовжує завдавати ударів по Україні керованими авіабомбами та новими типами дронів.
«Тож якщо Україна знайшла чутливе місце росії, то треба запитати, що росія була б готова зробити натомість за таке гіпотетичне – формальне, часткове чи якесь інше – припинення вогню», – заявив Сікорський.
Він також говорив про міжнародні наслідки війни, зокрема, перебої з експортом українського зерна та постачанням добрив. «Я сподіваюся, що всі тут, в ООН, побачать, що російська агресія проти України – це не двостороння проблема між цими державами. Це те, що негативно впливає на весь світ», – сказав він.
Україна започаткувала «Карпатську вісімку»
У селищі Гута на Івано-Франківщині відбулося перше пленарне засідання Карпатського саміту, під час якого Україна започаткувала новий формат регіональної співпраці – Карпатську інтеграційну ініціативу, або C8 («Карпатську вісімку»). До формату заявлено Україну, Польщу, Румунію, Сербію, Словаччину, Чехію, Австрію та Угорщину, а також передбачено взаємодію з Європейським Союзом. У саміті взяли участь президент України Володимир Зеленський, президент Румунії Нікушор Дан, президент Сербії Александр Вучич, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, а також високі представники Австрії, Чехії та Словаччини. Водночас представники Угорщини долучалися до економічної частини зустрічі, хоча згодом угорський прем’єр-міністр Петер Мадяр заявив, що Будапешт не приєднався до формату.
Під час саміту основну увагу приділяли розвитку транспортної та логістичної інфраструктури, енергетичній співпраці, військовій мобільності, транскордонній торгівлі та виробництву. Володимир Зеленський наголосив на необхідності модернізації доріг і залізниць, збільшення кількості енергетичних інтерконекторів, розвитку відновлюваної енергетики, видобутку критично важливих мінеральних ресурсів і розширення можливостей для зберігання енергії.
«Нам потрібні кращі транспорт і логістика. Нам потрібно більше спроможностей для перевезення великих обсягів вантажів. Нам потрібно швидше модернізувати наші дороги та залізниці. Нам потрібна військова мобільність, яка покращуватиме наші оборонні спроможності. Нам потрібно більше сховищ, більше відновлюваної енергетики, розвиток критично важливих мінеральних ресурсів регіону, міцніші торговельні зв’язки та тісніша виробнича співпраця. Нам потрібно будувати більше інтерконекторів між нашими енергосистемами», – сказав президент України.
За його словами, Карпатський регіон має використовувати своє розташування для розвитку транспортних маршрутів між Європою, Чорним морем, Південним Кавказом та Азією.
Економічна частина саміту передбачала участь близько 550 представників бізнесу та презентацію близько 100 проєктів від країн-учасниць загальною вартістю майже 40 мільярдів євро. За даними української сторони, на зустрічі були підготовлені інвестиційні та торговельні угоди на 1 мільярд євро у сферах енергетики, логістики та інфраструктури; Reuters повідомляє про підписання понад 50 угод на суму понад 1 мільярд євро. Під час політичної частини прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про підтримку України та згадав російські атаки поблизу польського кордону:
«Російські атаки вже досягають інфраструктури поблизу кордонів Європейського Союзу та НАТО. Тринадцятого вересня безпосередньо поблизу польського кордону, а саме біля пункту пропуску “Дорогуськ – Ягодин”, росіяни здійснили дронову атаку. Ми повинні прагнути обмежити й усунути такі загрози, продовжуючи чинити тиск на росію, щоб вона припинила війну. Мир прийде не через поступки, а через підвищення ціни війни для москви», – зазначив польський прем’єр.
Нова ротація американських військових прямує до Литви
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що нова ротація американських військових уже прямує до країни. У канцелярії президента зазначили, що військова присутність США залишається частиною стримування та колективної оборони Литви в межах НАТО.
«Чудова новина для Литви – американські військові й надалі залишатимуться в нашій країні. Військова присутність США в Литві – незамінна частина нашого стримування та колективної оборони, а рішучість союзників бути разом з нами надсилає чіткий сигнал, що НАТО готове захищати кожен сантиметр своєї території», – йдеться у повідомленні канцелярії президента, оприлюдненому 22 вересня.
Науседа також подякував президенту США Дональду Трампу та його адміністрації за рішення продовжити присутність американських військових у Литві. За його словами, це має значення не лише для безпеки країни, а й для всього регіону. Точна чисельність нового контингенту наразі невідома, однак, як зазначив литовський президент, вона не буде меншою за попередню.
«Разом з тим, це ще один конкретний доказ того, що сильніша Європа та тверді зобов’язання Америки щодо безпеки Європи доповнюють одне одного», – йдеться у повідомленні.
Влітку в Литві завершилася ротація понад тисячі американських військових, а США регулярно розміщують свої підрозділи в країні з 2019 року. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну американські сили в Литві перейшли на безперервне ротаційне розгортання.
Фото: cdn-cabinet.ua.news
Автор: Данило Пєвчев