Четвертого липня цього року виповнюється 250 років від ухвалення Декларації незалежності США. Саме в цьому документі країна вперше називається Сполученими Штатами Америки. Тому ця дата і вважається днем народження країни. Уперше в 1776 році в Декларації незалежності США були записані такі постулати, як свобода і рівність усіх людей. І тільки через 13 років, у 1789 році, внаслідок Французької революції, ці постулати знайшли місце в Декларації прав людини і громадянина. Порівняйте:
У Декларації незалежності США:
«Ми вважаємо за самоочевидні істини, що всіх людей створено рівними; що Творець обдарував їх певними невід’ємними правами, до яких належать життя, свобода і прагнення до щастя; що уряди встановлюються між людьми для того, щоб забезпечувати ці права, а влада урядів походить зі згоди тих, ким вони управляють».
У Декларації прав людини і громадянина (Франція):
- Люди народжуються і залишаються вільними та рівними у правах; суспільні відмінності можуть ґрунтуватися лише на основі загальної користі.
- Метою кожного політичного об’єднання є збереження природних і невіддільних прав людини; цими правами є свобода, власність, безпека та опір гніту.
У 1787 році була розроблена й ухвалена Конституція США, у якій переважно записано, як має організовуватися і функціонувати уряд країни. А вже через два роки, у 1789 році, на засіданні Конгресу першого скликання Джеймсом Медісоном був запропонований Білль про права, який набув чинності 15 грудня 1791 року.
Білль про права – неофіційна назва перших десяти поправок до Конституції США, які закріплюють основні права і свободи громадян, головною з яких є Перша поправка, що гарантує базові особисті свободи, забороняючи Конгресу ухвалювати закони, які встановлюють державну релігію, обмежують свободу слова чи преси або ж забороняють право на мирні зібрання та подання петицій уряду.
Після ухвалення “Білля про права” Конституція США набула логічно завершеного вигляду. Вона стала взірцем для багатьох держав у створенні власних конституцій.
І не тільки ухвалені документи стали взірцем. Взірцем стало й саме існування цієї країни, її діяльність назовні й усередині, цінності, за які вона боролася і які відстоювала. Завдяки США та її партнерам, які допомагали Радянському Союзу, а потім і самі воювали, вдалося перемогти фашизм у Другій світовій війні, відновити в країнах Західної Європи економіку, демократію, гідне життя громадян. США завжди протистояли тиранам, автократії, тоталітаризму, одним із проявів якого був радянський комунізм.
Свобода, рівність, гідність, процвітання – це як магніт притягувало мільйони емігрантів, які приїжджали, а точніше припливали й прилітали, до США. Вони й створили цю країну. Розум, честь і совість прагнули бути тут. Усі бідарі, нещасні й переслідувані тікали сюди. Америка – це було магічне слово в маленькому українському селі, де я народився. Люди, які отримували посилки з Америки, продавали частину речей і вважалися багатіями, на відміну від простих колгоспників, які за свою працю отримували копійки на трудодні.
Мій прадід ще на початку ХХ століття поїхав на заробітки до Америки, надсилав гроші сімʼї, а прабабця жила на них, купувала землю, наймала працівників. Казали, що земля – це «залізний капітал»: ні у вогні не згорить, ні у воді не втоне. Прийшли москалі – забрали капітал без води й вогню. Повернувся мій прадід із заробітків до України, потрапив на фронт Першої світової війни, там і загинув. Так велося на нашій багатостраждальній землі – то гинули на фронтах, то втрачали зароблене і нажите, але завжди у нас, особливо на Західній Україні, жила любов до Америки й захоплення нею. Прагнучи почути правду, дізнатися про світові новини, люди ночами ловили радіостанцію «Голос Америки», яку радянська влада намагалася заглушити.
Після падіння радянської імперії й здобуття Україною незалежності США стали доступнішими і зрозумілішими українцям. Зміцнювалися контакти, організовувалися зустрічі, обміни, розширювалася співпраця між урядами, науковими, культурними і громадськими організаціями. Війна, розпочата російською агресією проти України, перекреслила багато мирних планів, натомість зміцнила співпрацю у військовій сфері. З перших днів війни США активно допомагали зброєю, розвідданими, інструкторами, навчанням українських військових, сприяли запровадженню й розширенню санкцій проти росії. За це українці дуже вдячні Америці: без її підтримки й допомоги ми б не встояли перед рашистською навалою.
Але, як казав один філософ, «все тече – все змінюється». З другим приходом до влади президента Дональда Трампа політика США щодо України почала змінюватися. Він дав зрозуміти, що не любить українців, не толерує президента Зеленського, а своїм другом називає злочинця і вбивцю путіна, припинив безоплатну допомогу зброєю. Але крім президента є ще Конгрес і американський народ. Під його тиском довелося все-таки передавати зброю для України через Європу й коштом Європи. Через розпочату війну з Іраном адміністрація США відсунула проблеми російсько-української війни на другий план. Мало того, через блокаду Ормузької протоки і для зниження цін на нафту й пальне Трамп зняв санкції з продажу російської нафти, що дало змогу москалям заробляти додаткові кошти, які йдуть на війну. Він каже, що це тимчасово, що санкції будуть відновлені, що адміністрація повернеться до розв’язання проблеми російсько-української війни, щойно буде укладений мирний договір з Іраном. Це прозвучало на останньому саміті G7 у місті Евіан. Поживемо – побачимо. Бо не всім словам і запевненням Трампа можна вірити.
Змінилась політика й життя всередині Америки. Переслідування емігрантів, висилання за кордон, утримання їх в еміграційних тюрмах, втручання в життя родин емігрантів і їх розділення накладають гіркий осад на самопочуття американців. Зростання цін на бензин і дизель, на продукти харчування збільшує вартість проживання громадян, збіднює їх. Гасло MAGA – «Зробимо Америку великою знову» – насправді перетворюється на «Зробимо Америку бідною знову». Американці цього не пробачать і не забудуть. Так само, як і обіцянки закінчити війну в Україні за 24 години.
Зараз в Америці наростає спротив офіційній політиці. Створений Комітет Першої поправки проводить різні заходи в містах країни на захист прав і свобод громадян. У цьому ключі 14 червня відбулась пряма трансляція концерту. Ось що сказано в анонсі: Комітет Першої поправки проводить цей потужний концерт, «Неподільна» та «Без королів» пишаються партнерством із ним у створенні міцної, гіперлокальної інфраструктури, необхідної нашому руху для перемоги та протидії президентському спектаклю. 14 червня національний концерт відзначає свободи, які належать усім нам: слова, зібрань, протесту, релігії, преси та самовираження.
Характерною є промова на цьому концерті відомого актора, лауреата «Оскара» Роберта Де Ніро: «Заткнися, чорт забирай». Саме так Роберт Де Ніро публічно звернувся до Дональда Трампа, виголосивши одну з найжорсткіших політичних промов останніх років. Легендарний актор звинуватив президента США у брехні, розпалюванні воєн, руйнуванні соціальних гарантій, переслідуванні громадян та авторитарних тенденціях. Де Ніро заявив, що не може любити країну, яку очолює Трамп, а його емоційний виступ миттєво спричинив хвилю обговорень по всій Америці.
Ось що було сказано після закінчення концерту: наступні 250 років починаються з нас. Оскільки Америка наближається до свого 250-річчя, ми маємо вибір, яку історію розповісти. Ми можемо дозволити силовій політиці та корупції визначити момент. Або ж можемо створити історію Америки про людей, які об’єднуються – незалежно від раси, походження, ідентичності, переконань та спільноти, – щоб захищати наші права та будувати майбутнє, засноване на силі народу.
Сполучені Штати Америки переживають зараз відповідальний і доленосний час, як і Україна, як і весь світ. Від шляху, який буде обраний і реалізований, залежатиме доля мільйонів людей, доля земної цивілізації. Тож у цей час святкування чвертьтисячного ювілею побажаймо американцям єдності у відстоюванні основних людських цінностей, Господньої любові, добра і процвітання.
Автор: Мирослав Ґрех
